Несподіваний поворот: третина поляків підтримає "Раду миру" Трампа, але є умова

Минулого тижня, коли Міністерство фінансів і економіки Польщі категорично відкинуло можливість виділення мільярда доларів з державного бюджету на членство в "Раді миру", створеній Дональдом Трампом, це здавалося остаточним рішенням. Однак глибинні настрої суспільства виявилися складнішими.

Компанія UCE Research, на замовлення Business Insider Polska, провела опитування, яке показало, що більшість поляків — 55,6% — не підтримали б членство своєї країни в "Раді миру", якщо за вступ потрібно було б сплатити мільярд доларів. Це яскраво свідчить про чутливість до державних витрат.

Проте, коли учасників опитування запитали про безплатне членство в "Раді миру", думки кардинально змінилися. 37,3% респондентів відповіли ствердно, що є значною часткою суспільства. Це вказує на те, що головною перешкодою для вступу є не сама ідея Ради, а фінансове навантаження.

В той самий час, 36,9% опитаних виступили проти участі Польщі в цій організації навіть на безоплатній основі. Цей розподіл демонструє, що поляків більше турбує саме фінансове питання та можливі наслідки платного членства, аніж потенційна присутність у Раді таких країн, як Росія чи Білорусь.

Сама "Рада миру", за задумом Трампа, має зосереджуватися на закріпленні миру в Газі та її відбудові, а згодом — взяти на себе ширшу роль для врегулювання глобальних конфліктів. На церемонії підписання були присутні прем'єр-міністри Угорщини та Болгарії, але загалом менше ніж 20 країн, що підкреслює неоднозначне ставлення до цієї ініціативи.

До "Ради миру" вже приєдналися деякі країни. 20 січня самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко першим підписав документ про приєднання країни. Глава Кремля Владімір Путін також заявив про готовність зробити внесок у Раду коштом заморожених у Сполучених Штатах російських активів, що додає ще більшої інтриги цій міжнародній ініціативі.

Ініціатива створення "Ради миру" від Дональда Трампа з'явилася в умовах напруженої геополітичної ситуації, що включає конфлікти на Близькому Сході та у Східній Європі. Початкова мета закріпити мир у Газі та її відновлення відображає нагальну потребу у стабілізації регіону. Однак, амбітні плани щодо ширшої ролі у врегулюванні глобальних конфліктів викликають питання щодо механізмів та учасників.

Запрошення до участі в Раді для таких країн, як Білорусь та Росія, які вже виявили зацікавленість, ускладнює картину. Це створює додаткові виклики для західних країн, таких як Польща, щодо доцільності приєднання та можливих наслідків співпраці в такому форматі. Фінансовий аспект, зокрема, вимога сплати значного внеску, стає ключовим фактором у прийнятті рішень.

"Більшість поляків не підтримують членство своєї країни в Раді миру, якщо за вступ потрібно буде сплатити мільярд доларів", – повідомляє "Європейська правда", посилаючись на Business Insider Polska.

Результати опитування Business Insider Polska стали яскравим показником того, що навіть найблагородніші міжнародні ініціативи можуть зіткнутися з прагматичною реальністю. Майбутнє "Ради миру" Трампа залишається невизначеним, але одне зрозуміло: фінансове питання та його вплив на суспільну думку відіграватимуть ключову роль у її подальшому розвитку.