ЄС посилює тиск: нові санкції проти Ірану за репресії та військову допомогу РФ

Європейський Союз нещодавно ухвалив серію обмежувальних заходів проти Ірану. Це рішення було зумовлене систематичними порушеннями прав людини в країні та військовою підтримкою Росії у її війні проти України. Пресслужба Ради ЄС підтвердила цю інформацію після тривалих обговорень, де Франція, після початкової блокади, приєдналася до Берліна та інших столиць, що вимагали рішучих дій.

Запроваджені санкції торкнулися 15 фізичних та 6 юридичних осіб, які безпосередньо причетні до жорстокого придушення мирних протестів в Ірані. Серед них виявилися міністр внутрішніх справ Ескандар Момені, генеральний прокурор Мохаммад Мовахеді-Азад, а також суддя Іман Афшарі. Крім того, до списку увійшли високопосадовці з поліції, правоохоронних органів та командири Корпусу вартових ісламської революції, які, за даними ЄС, були безпосередньо залучені до насильницького розгону протестувальників, свавільних затримань та переслідувань активістів.

Окрім осіб, відповідальних за репресії, під санкції потрапили організації, пов'язані з кіберпростором та цензурою. Серед них — Іранське агентство з регулювання аудіовізуальних засобів масової інформації (SATRA) та кіберпросторова організація "Серадж". ЄС відзначив їхню роль у блокуванні інтернету, проведенні дезінформаційних кампаній та створенні інструментів цифрового стеження.

Паралельно з обмеженнями за порушення прав людини, були запроваджені окремі санкції, що стосуються військової підтримки Іраном Росії. Ці заходи торкнулися 4 осіб та 6 організацій, залучених до програми розробки ракет і безпілотників. Зокрема, до списків потрапило підприємство Khojir Missile Development and Production, яке є ключовим у іранській балістичній ракетній програмі, та торговельна компанія Sahara Thunder, що, як вважається, діє як прикриття для Міністерства оборони Ірану.

Крім того, ЄС розширив заборону на експорт до Ірану компонентів та технологій, необхідних для виробництва дронів та ракет. Це включає спеціальні матеріали, електроніку, комп'ютерні та телекомунікаційні технології, а також навігаційні системи та технології для тестування й виробництва озброєнь. Це рішення спрямоване на обмеження здатності Ірану підтримувати військові зусилля Росії та розвивати власні ракетні програми.

Загальна кількість підсанкційних осіб за порушення прав людини тепер становить 247 осіб та 50 організацій. Режим санкцій, пов'язаних з військовою підтримкою, охоплює 24 фізичні особи та 26 організацій і діятиме щонайменше до 27 липня 2026 року.

Ці нові обмежувальні заходи є продовженням зусиль Європейського Союзу, що розпочалися раніше. Ще 28 січня посли ЄС надали зелене світло санкціям проти Ірану у зв'язку з придушенням протестів, що вказує на послідовність політики блоку щодо подій у цій країні. Рішення Ради ЄС віддзеркалює зростаюче занепокоєння міжнародної спільноти щодо внутрішньої політики Ірану та його зовнішніх зв'язків.

Розширення санкцій підкреслює глибокі наслідки для країн, які, на думку ЄС, порушують міжнародне право та права людини, а також підтримують агресивні військові дії. Воно також демонструє прагнення ЄС захистити власну безпеку, оскільки "військова підтримка Іраном війни Росії проти України продовжує становити пряму загрозу безпеці ЄС".

Прийняті заходи свідчать про те, що Європейський Союз продовжуватиме пильно стежити за діями Ірану, і кожне порушення матиме свою ціну. Хоча дипломатія залишається важливим інструментом, це рішення підтверджує готовність ЄС застосовувати жорсткіший підхід для досягнення своїх цілей у сфері прав людини та міжнародної стабільності.