Критичної ситуацій з теплопостачанням столиці можна було уникнути, якщо проводити планову підготовку, - Крошка

Про це в інтерв’ю «Економічній правді» заявив член правління ТМ «Колві». 

За його словами, плановий підхід передбачає завчасне визначення місць розташування невеликих котелень, їхньої потужності, джерел фінансування та проведення закупівель — ще до початку опалювального сезону.

«У Харкові та Миколаєві децентралізація теплопостачання відбувалася саме планово. Комунальні служби заздалегідь визначали локації котелень відповідно до схем тепломереж, знаходили фінансування — як власне, так і за участі міжнародних організацій. Це робилося не в момент морозів чи після руйнування ТЕЦ», — зазначив Крошка.

Він наголосив, що низка прифронтових обласних центрів увійшли в опалювальні сезони підготовленими, маючи можливість маневрувати між централізованим і децентралізованим теплопостачанням, а також швидко замінювати пошкоджені котельні резервними.

За оцінками експерта, для забезпечення альтернативної теплогенерації у Києві необхідно близько 50 котелень потужністю по 30 МВт. Такий обсяг, за його словами, українські виробники здатні виготовити протягом року — за умови завчасного планування.

«Проблема починається тоді, коли котельні починають шукати у вересні, за місяць до опалювального сезону. Це вже екстрений режим, який знімає питання проєктування, але не вирішує системних ризиків», — пояснив він.

Крошка також звернув увагу, що в умовах сильних морозів — мінус 20–22 градуси, які є проєктною температурою для України, — відсутність теплопостачання протягом кількох днів може призвести до масштабних руйнувань теплових мереж.

«Якщо замерзають тепломережі, збитки можуть вимірюватися не десятками і навіть не сотнями мільйонів гривень. У гіршому випадку доведеться повністю перекладати підземні комунікації, що означає величезні витрати часу і коштів», — зазначив він.

За словами експерта, теплопостачання є критично важливою сферою для життєдіяльності міст, а наслідки його втрати можуть бути складнішими, ніж у випадку перебоїв з електроенергією.

Окремо Крошка наголосив на необхідності завчасного монтажу так званих «аварійних виводів», до яких у разі надзвичайної ситуації можна оперативно під’єднати альтернативні джерела тепла.

«Якщо такі виводи підготовлені, подачу тепла можна відновити за одну-дві години. Але це має бути зроблено наперед. Купити аварійну котельню і не мати місця для її підключення — це неправильний підхід», — підкреслив він.

Коментуючи питання закупівель аварійних котелень, експерт зазначив, що проблема часто полягає у небажанні чиновників брати на себе відповідальність.

«Після таких закупівель з’являються перевірки, питання, чому обладнання не використовується. І в результаті відповідальність перекладається, а системні рішення відкладаються», — сказав Крошка.

Він також нагадав, що Харків почав впроваджувати децентралізоване теплопостачання ще до 2022 року — передусім з економічних міркувань.

«Блочно-модульні котельні дозволяють зменшити споживання газу приблизно на 30% на виробництво 1 Гкал тепла. Це забезпечує окупність інвестицій за 3–4 роки, а далі місто економить ресурс, який у майбутньому коштуватиме для населення за європейськими ринковими цінами — близько 400–500 євро за тисячу кубометрів», — резюмував він.

Найкорисніша кава Смерть дитини від отруєння / © pixabay.com Кремлівський диктатор Володимир Путін / © Associated Press Тамара Плашенко / © facebook.com/tplashenko