Трамп розглядав удари по Ірану: спроба відновити протести після жорстких репресій
Після того, як Іран жорстко придушив загальнонаціональний протестний рух, що призвів до тисяч загиблих, Дональд Трамп зіткнувся з дилемою. Він прагнув створити умови для «зміни режиму», але попередні спроби активних дій з боку США змусили багатьох іранців відчувати глибоке почуття зневіри, оскільки американський президент зрештою відмовився від рішучого втручання.
На столі перед президентом лежали різні варіанти, включно з цілеспрямованими ударами по військових об'єктах Ірану та лідерах сил безпеки, яких Вашингтон вважав відповідальними за насильство проти населення. Ідея полягала в тому, щоб дати протестувальникам впевненість, що вони можуть захопити урядові будівлі. Додатково обговорювався значно масштабніший удар по об'єктах зі збагачення урану або виробництва балістичних ракет.
Прибуття американського авіаносця та суден військово-морського флоту до Близького Сходу розширило можливості для військових заходів. Проте, сам Трамп ще не прийняв остаточного рішення щодо подальших дій та застосування сили, попри свої неодноразові погрози втрутитися у зв'язку з репресіями в Ірані.
Співрозмовники агентства Reuters висловлювали побоювання, що такі дії можуть не тільки не вивести людей на вулиці, але й ще більше послабити протестний рух, який перебуває в критичному стані після найжорсткіших репресій з часів Ісламської революції 1979 року. Зрештою, громадяни Ірану, що брали участь в антиурядових протестах, чекали на рішуче втручання, але зіткнулися з відмовою від активних дій, що залишило їх з відчуттям зневіри.
У червні 2025 року США вже завдавали ударів по ядерних і військових об’єктах на території Ірану. Тоді ж президент Трамп попереджав Іран про можливі сильніші військові удари, якщо не буде досягнуто ядерної угоди.
Ця ситуація підкреслює складність міжнародних відносин та дилему втручання у внутрішні справи суверенних держав. Вашингтон намагається знайти баланс між підтримкою демократичних рухів та уникненням ескалації конфлікту в регіоні, де геополітична напруженість залишається надзвичайно високою.
Жорстке придушення протестів в Ірані та подальші роздуми про можливе втручання США демонструють глибокі протиріччя між бажанням впливати на ситуацію та ризиками, які може нести будь-яка зовнішня інтервенція, особливо коли йдеться про внутрішні рухи, що вже пережили значні втрати.
Історія продовжує писатися, і рішення, що приймаються у високих кабінетах, мають далекосяжні наслідки, які переживають мільйони людей. Напруженість у відносинах між США та Іраном залишається високою, і подальші події покажуть, чи був зроблений правильний вибір для стабільності регіону та долі іранського народу.

