Чи повернуть вихідні на свята для цивільних: що пропонує законопроєкт

Історія прагнення до відновлення святкових вихідних розпочалася з 2022 року, коли з початком повномасштабного вторгнення святкові дні перестали бути неробочими. Люди, які роками звикли до цієї норми, раптово опинилися в умовах постійної праці, без додаткового часу для відновлення сил та родинного відпочинку. Останні повноцінні святкові вихідні українці мали у січні 2022 року – на Новий рік та Різдво, що тоді відзначалося 7 січня.

Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко, відгукуючись на численні звернення громадян та петиції на сайті Офісу президента, вирішив взяти ініціативу у свої руки. Він розумів, що люди виснажені, і навіть один день, проведений з близькими, може дати значно більше ресурсу для подальшої роботи, ніж безперервна праця. Бажання зберегти культурну та національну ідентичність також стало важливою мотивацією.

26 січня у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт за номером № 14403, що став ключовим моментом у розвитку подій. Цей документ мав на меті відновити практику надання вихідних днів на державні свята для цивільних працівників, як було до лютого 2022 року, та створити механізм компенсації для військовослужбовців.

Пропозиції законопроєкту стосуються цивільного населення, для якого державні свята мають знову стати неробочими днями. Для військових пропонується інший підхід: якщо захисник чи захисниця перебували на службі у святковий день, цей день має бути зарахований до щорічної основної відпустки або компенсований додатковими днями відпочинку чи грошовою виплатою.

Наразі законопроєкт направлений на розгляд профільного комітету Верховної Ради. Ухвалення цього документа відкриє можливість громадянам не лише вшановувати важливі державні та релігійні події, а й брати участь у волонтерських та громадських ініціативах. Водночас, військовослужбовці отримають змогу проводити більше часу з родиною або отримати компенсацію за відсутність відпочинку.

Наразі в Україні святкові дні не є автоматично вихідними через дію спеціального закону про трудові відносини в умовах воєнного стану, тому неробочими залишаються лише суботи й неділі. Проте чинне законодавство дозволяє роботодавцям самостійно ухвалювати рішення щодо надання працівникам вихідних у святкові дні, якщо це не суперечить умовам роботи підприємства. Список державних свят включає: 1 січня – Новий рік; 8 Березня – Міжнародний жіночий день; 12 квітня – Великдень; 1 травня – День праці; 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом; 31 травня – Трійця; 28 червня – День Конституції України; 5 липня – День Української Державності; 24 серпня – День Незалежності України; 1 жовтня – День захисника України; 25 грудня – Різдво Христове.

Тривалий період воєнного стану в Україні позначився на всіх сферах життя, включно з трудовими відносинами. Згідно із законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», святкові та неробочі дні були тимчасово скасовані. Ця норма діяла з лютого 2022 року, коли багато підприємств працювали без вихідних взагалі. Згодом, коли війна перейшла до затяжної фази, суботи й неділі почали повертатися як стандартні вихідні, але святкові дні залишалися робочими.

Важливо зазначити, що законопроєкт, який поверне вихідні на державні свята, був зареєстрований після продовження воєнного стану та мобілізації на 90 днів – з 3 лютого до 4 травня 2026 року. Ця законодавча ініціатива враховує не тільки потребу в відпочинку, а й культурну, історичну, духовну та національну складові святкових днів, які є важливим елементом національної ідентичності українців.

«Люди виснажені, і навіть один день, проведений із близькими, може дати більше ресурсу для подальшої роботи, ніж постійна праця без перепочинку», — наголосив Олексій Гончаренко, автор законопроєкту.

Ініціатива щодо повернення святкових вихідних є не просто нормою законодавства, а важливим кроком до відновлення психоемоційного стану українців та збереження національних традицій в умовах війни. Це не лише про відпочинок, а й про можливість для громадян відчувати себе частиною суспільства, що вшановує свої свята, навіть у найскладніші часи.