SCALP українського виробництва: коли французькі ліцензії перетворяться на зброю для ЗСУ

Отримувати готову зброю від союзників чи виробляти її самим — для України це питання і часу, і залежності від чужих рішень. Франція передала Києву всі обіцяні ліцензії на виробництво озброєння, повідомив Володимир Зеленський після зустрічі з Емманюелем Макроном у Брюсселі 15 жовтня. Тепер, за словами президента, домовленості потрібно якнайшвидше реалізувати.

Проте ліцензія ще не означає, що із заводського конвеєра завтра зійде перша ракета. Для цього потрібні технології, обладнання, підготовлені фахівці та стабільне постачання комплектуючих. Від того, наскільки глибоко Україна зможе освоїти виробництво, залежить і головне: чи отримає вона можливість самостійно нарощувати випуск потрібної зброї, чи залишиться залежною від закордонних деталей.

Що саме дозволяють французькі ліцензії, коли результат відчують військові та які перешкоди доведеться подолати між підписаними документами й серійним випуском — з'ясовував Фокус.

Ліцензії отримали. Чи стане французька зброя українською

Передача ліцензій відкриває Україні шлях до виробництва французького озброєння, проте не дає необмеженого права розпоряджатися чужими технологіями. Що саме можна виготовляти, які компоненти доведеться закуповувати та як організувати виробництво — усе це визначатимуть умови домовленостей.

На цьому в коментарі Фокусу наголошує оглядач порталу "Мілітарний" Вадим Кушніков. За його словами, публічної інформації поки недостатньо, щоб докладно описати майбутню виробничу модель.

"Ліцензія не є певним подарунком: ось, будь ласка, це тепер ваше, виробляйте й робіть із ним що хочете. Є ліцензійні умови, є алгоритми, за якими це озброєння виготовлятиметься. Усе так чи інакше буде зав’язано на виробничу логістику та ланцюжки постачання. Ми не знаємо їх на сто відсотків — зараз цієї інформації немає у відкритих джерелах. Частину складових компонентів можна буде локалізувати в Україні. Але якщо відповідати на запитання, чи позбавить це нас залежності на сто відсотків, — насправді ні", — пояснює оглядач.

За словами Кушнікова, пакет охоплює озброєння для кількох важливих потреб Сил оборони: протиповітряної оборони, далекобійних ударів та підтримки військ поблизу фронту.

"Це і ракети Aster 30 до комплексів SAMP/T і крилаті ракети SCALP, які теж відіграють важливу роль, коли ми говоримо про наші далекобійні спроможності. Ну і безпосередньо бомби AASM різних калібрів — 250 та 500 кілограмів. Це засоби, які активно використовує наша тактична авіація для завдання ударів по ворожих позиціях поблизу лінії бойового зіткнення", — зазначає він.

Від дозволу до першої ракети можуть минути роки

Після отримання ліцензії потрібно ще створити виробничі можливості та налагодити постачання. Навіть для країн із потужною промисловістю цей шлях може тривати роками.

Кушніков згадує Індію, яка також отримувала ліцензії на французьке озброєння. За його словами, відповідні процеси там ще вибудовуються, хоча йдеться про інші системи, ніж у домовленостях з Україною. Більш показовою паралеллю оглядач називає ліцензійне виробництво ракет до американських комплексів Patriot у Японії та Німеччині.

"Японія має ліцензію на виробництво протиракет сімейства PAC-3 CRI. Німеччина — на виробництво ракет-перехоплювачів сімейства PAC-2, а саме PAC-2 GEM-T. У першому випадку від отримання ліцензії до першої серійно випущеної ракети в Японії минуло три роки. Німеччина отримала ліцензію у 2024 році, й зараз випуск першої протиракети відкладають із кінця 2026-го на початок 2027 року", — розповідає Кушніков.

Причина — у складності самого виробу. Ракета складається з багатьох елементів, виробництво яких розподілене між спеціалізованими підприємствами. Отримання права на її виготовлення не означає автоматичного доступу до всіх необхідних деталей.

"Для виробництва однієї протиракети — а це дуже складний як технологічно, так і виробничо процес — залучено близько двадцяти підприємств. Кожне випускає той чи інший елемент або компонент, який входить до її складу. Саме ці моменти й пов’язують виробничий процес у велику виробничо-логістичну мережу. Одне підприємство сьогодні вже не в змозі в повному циклі виробляти такий складний виріб, як ракета-перехоплювач", — пояснює оглядач.

Тож для українського виробництва значення матиме не лише готовність власних потужностей, а й можливості закордонних постачальників. Якщо критичний компонент виготовляє обмежене коло підприємств, залежність від них зберігатиметься і після локалізації частини робіт.

Яке озброєння буде простіше освоїти Україні

Складність запуску відрізнятиметься залежно від виду зброї. У випадку із засобами протиповітряної оборони Україна долучатиметься до вже наявної міжнародної кооперації.

"Щодо французьких позицій, зокрема Aster 30, ми знаємо, що комплекс SAMP/T створювали спільно, у межах Eurosam, підприємства Франції та Італії. Питання в тому, як саме буде вибудувана майбутня логістика постачання компонентів і комплектуючих: яку їх частину локалізують в Україні, а яка залишиться виключно за європейськими підрядниками. Та сама аналогія справедлива і для крилатих ракет повітряного базування SCALP", — зазначає Кушніков.

Простішим напрямом він вважає локалізацію виробництва комплектів AASM Hammer. Саме тут, на його думку, може бути легше організувати постачання необхідних складових.

"Що стосується керованих бомб Hammer, ситуація буде дещо простішою, оскільки там не настільки велика кількість різних компонентів та елементів. Це модуль планування та модуль наведення, які виготовляє компанія Safran. Саме за цим напрямом потенційно найпростіше отримати всі необхідні комплектуючі та компоненти для локалізації виробництва в Україні", — пояснює оглядач.

Утім, навіть у цьому випадку він не очікує миттєвого результату. Його попередня оцінка стосується перших практичних кроків, а не початку масових поставок у військо.

"Це, найімовірніше, перспектива на пів року і більше до того, як якісь перші фактичні кроки будуть втілені й реалізовані в Україні", — підсумовує Кушніков.

Aster 30, SCALP і Hammer: для чого Україні французьке озброєння

Aster 30 — ракети для захисту неба

Aster 30 — сімейство зенітних керованих ракет, які використовують, зокрема, франко-італійські комплекси SAMP/T, відомі у Франції як MAMBA. Їхнє завдання — перехоплювати повітряні цілі: літаки, безпілотники та ракети. Модифікація Aster 30 B1 також призначена для протидії балістичним ракетам малої дальності. Тому можливості конкретної версії важливо розрізняти: назва Aster 30 не означає однакових характеристик усіх ракет сімейства.

Ракета стартує вертикально, а поєднання аеродинамічного та газодинамічного керування забезпечує високу маневровість під час перехоплення. За даними MBDA, швидкість сягає 4,5 числа Маха. Для України значення такого озброєння — у посиленні захисту міст, військ та критичної інфраструктури.

SCALP-EG — крилата ракета для ударів по тилу

SCALP-EG — французька версія авіаційної крилатої ракети, відомої у Великій Британії як Storm Shadow. Виробник визначає її призначення як високоточне ураження важливих стаціонарних цілей, зокрема укріплених бункерів та інфраструктурних об'єктів. Заявлена дальність перевищує 250 кілометрів, маса становить близько 1300 кілограмів, довжина — 5,1 метра.

Після пуску ракета летить на малій висоті, використовуючи інерціальну й супутникову навігацію та зіставлення рельєфу місцевості. На завершальному етапі інфрачервона головка самонаведення порівнює зображення цілі із заздалегідь збереженим. Проникна бойова частина дозволяє уражати захищені об'єкти.

AASM Hammer — комплекти, які перетворюють авіабомбу на високоточну зброю

AASM Hammer французької компанії Safran — модульне авіаційне озброєння. До корпусу бомби додають комплект наведення та хвостовий модуль збільшення дальності. Така конструкція дозволяє використовувати різні бомбові корпуси: виробник зазначає сумісність із класами 125, 250, 500 та 1000 кілограмів. Ці цифри позначають ваговий клас бомби, а не масу вибухівки.

Safran заявляє дальність понад 70 кілометрів, однак фактична дистанція залежить від умов скидання та конфігурації озброєння. Є версії з інерціально-супутниковим наведенням, а також із додатковим інфрачервоним або лазерним наведенням. Hammer призначені для підтримки наземних військ і точкових ударів по наземних цілях із відстані.

Нагадаємо, нещодавно президент Франції Емманюель Макрон доручив розробити план захисту критичної інфраструктури та оборонних підприємств від можливих російських атак дронами й кібератак. Він заявив, що Москва посилює провокації проти Європи, та наголосив, що Франція не відступить від підтримки України, адже "сьогодні в Україні на карту поставлено безпеку всієї Європи".

Також раніше Фокус з'ясовував, чим загрожує Україні припинення передачі американських розвідданих. За оцінками експертів, ППО не втратить здатності виявляти ракети, але матиме значно менше часу для перехоплення балістики, а люди — для переходу в укриття.