Відсутність ворогів, стабільність усередині і переосмислення: експерт пояснив, як досягти реальної безпеки
Відсутність ворогів, стабільність усередині і переосмислення: експерт пояснив, як досягти реальної безпеки

Відсутність ворогів, стабільність усередині і переосмислення: експерт пояснив, як досягти реальної безпеки

Про це він розповів у програмі «Антишоу» із Русланом Бортником.

«Якщо уявляти безпеку як фізично захищений порядок, то в історії відомі приклади: лінія Маннергейма, лінія Мажино, держава в окопі, держава з великими арміями та союзниками. Відчуття, що раз ти наїжачився, окопався і живеш безпечно, – це хибне уявлення. Підхід дикобраза може створювати ілюзію безпеки. Насправді суспільство, яке психологічно у стані хронічної мобілізації та мілітаризації, живе страхом війни», – стверджує Андрій Єрмолаєв.

Насправді, зазначає він, перша та найважливіша умова для безпеки та розвитку – це відсутність ворогів по периметру. Як пояснює експерт, по периметру не обов'язково мають бути найкращі друзі, але просто не вороги, не ті, хто мають до тебе претензії. А друга умова, продовжує він, – це нормальність та стійкість життя, коли в суспільстві немає внутрішніх протиріч, немає ризиків внутрішніх конфліктів, які відбиваються у всьому – і в політиці, і у вуличній злочинності.

«Якщо хтось вважає, що це не має значення, то він глибоко помиляється. Якщо людина боїться за своє життя щодня, то їй уже не важливо, чи має він ворог із ядерними ракетами. Тому порядок, толерантність, соціальна рівновага у своєму домі – це найважливіше. А ризиком є ​​поширення шовінізму, переслідування, тому що внутрішня напруга часто впливає на людину значно більше, ніж наявність зовнішнього ворога», – пояснює Андрій Єрмолаєв.

Також у приклад він наводить Францію та Німеччину, які за останні півтора століття переживали щонайменше три великі війни. Здавалося б, за законами жанру, міркує гість програми, такі дві держави мали би викопати чергові лінії Мажино та поставити там мільйонні армії, але ні, уроки Другої світової війни враховані, треба шукати інший шлях співіснування. Звичайно, констатує він, не варто очікувати, що українці після всього пережитого вибачать росіян, але процес історичного взаємного переосмислення ще попереду, як і пошук нових принципів співіснування по кордону.

Джерело матеріала
loader