Руслан Бортнік

Бортнік Руслан Олегович – відомий український політолог та політичний експерт, директор Українського інституту політики (у минулому – Українського інституту аналізу та менеджменту політики). «Кращий політичний експерт» України у 2020-му році за версією «Celebrity Awards», ІІІ-місце у номінації «Політолог» двічі у 2020-му та 2021-му роках за версією Асоціації професійних політичних консультантів України.

1. Спеціалізація
2. Біографія
3. Законопроекти
4. Публікації
5. Громадська діяльність

Спеціалізація

Спеціалізується на питаннях державного будівництва та парламентаризму, міжнародної політики України, політичних партій та рухів, міжнаціональної та конфесійної політики, соціальних стандартів та демократизації, громадських компаній та протестів.
Публікується в Los Angeles Times, Сіньхуа, ТАРС, The Huffington Post, Stratfor, The Christian Science Monitor, "Українська правда", "Кореспондент", From-UA, Voice of America, та багатьох інших виданнях. Автор багатьох наукових праць.
В якості експерта виступає на телеканалах: «Україна», ТК «Київ», «Інтер», «1+1», «112 Україна», «Рада», «Дім», «NewsOne», «Zik», Центральному телеканалі, програмі "Свобода слова" (ICTV), "Дождь", "РБК", радіо "Голос Столиці", "Ера FM", "Вісті", "НАШ", УТР, "Українське Радіо", інформаційних агентствах "Голос.UA" , "Головком", "Інтерфакс" та інших.

Біографія

Народився 22 жовтня 1979 року у с. Печанівка, Житомирського (Дзержинського) району, Житомирської області, Україна.
У 1997 р. на відмінно закінчив середню школу.
У 2003 році отримав диплом бакалавра політології та соціології, у 2005 році – ступінь магістра філософії у Національному університеті "Києво-Могилянська Академія".
Також має вищу юридичну та економічну освіту.
У 2001 році почав працювати на посаді спеціаліста відділу міжнародного співробітництва НаУКМА. З 2000 по 2003р. стажується та працює у Верховній Раді України. З 2003 р. по 2014 рік держслужбовець – працює у Верховній Раді України офіційним консультантом у фракціях та народних депутатів України.
У політику прийшов із правозахисного руху у 2001 році. Закінчив зимову школу з прав людини у м. Варшаві (Польща) за підтримки Європейського Гельсінського союзу. Керівник програми громадського моніторингу виконання Україною положень Європейської Хартії регіональних мов (мов меншин) та Європейської соціальної хартії та Конвенції ООН про права дитини. Доповідач з цих питань в ООН, ПАРЄ та ОБСЄ. З вересня 2004 року до вересня 2012 року – президент Всеукраїнської правозахисної організації "Загальна мета". Співвласник всеукраїнської газети «Ради юриста».
З 2012 р. – директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики (з 2020 р. – Український інститут політики). Консультує членів уряду, народних депутатів України, політиків, ЗМІ та представників бізнесу.

Законопроекти

Співавтор понад 250 проектів законів України (40 ухвалених). Серед яких – «Про реінтеграцію тимчасово непідконтрольних територій України», Закон України «Про основи державної мовної політики», «Про внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», «Про внесення змін до Податкового Кодексу», «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України», проект Декларації «Про гідність, свободу та права людини», прийнятих змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та інші.

Публікації

Автор понад 5000 публікацій у ЗМІ та 6-ти книг.

Громадська діяльність

Заступник Голови Громадської Ради при Міністерстві закордонних справ України (2012–2016).
Член Громадської Ради при Міністерстві оборони України, Громадської Ради при Державній архівній службі України, Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві.
Заступник Голови Громадської Ради при Міністерстві оборони України (2012–2014).