Відсутність опалення через блекаути: сплачувати чи ні – що каже закон

Після масованих ракетних атак рф на столичні ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у Києві виникли серйозні перебої з теплопостачанням. Через пошкодження енергетичної інфраструктури тисячі будинків залишилися без опалення.

На тлі цієї ситуації українців хвилює ключове питання: чи потрібно платити за опалення, якщо його фактично не було. Як пояснює видання "Фокус", однозначної відповіді закон не передбачає, однак чинне законодавство дає споживачам реальні механізми для зменшення або коригування нарахувань.

Станом на січень 2026 року порядок перерахунку чітко врегульований. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів №127 від 6 лютого 2024 року затверджено механізм перегляду вартості комунальних послуг у разі їх повної відсутності, надання не в повному обсязі або неналежної якості. Ці правила поширюються на всі житлово-комунальні послуги – від опалення та гарячої води до водовідведення й вивезення побутових відходів.

Крім того, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" прямо визначає право споживача оплачувати лише ті послуги, які були фактично отримані та відповідали встановленим стандартам якості. Це означає, що за періоди, коли тепло не подавалося або його параметри не відповідали нормам, нарахування можуть бути зменшені або скасовані.

Що стосується Києва, то офіційних рішень про повне звільнення від плати за дні без опалення міська влада наразі не оголошувала. Водночас у КП "Київтеплоенерго" застосовують стандартні алгоритми розрахунку.

У будинках, обладнаних теплолічильниками, а таких у столиці близько 90%, мешканці сплачують виключно за фактично спожиті гігакалорії. Якщо тепло не подавалося або температура теплоносія була зниженою, сума в платіжках автоматично зменшується.

Для будинків без приладів обліку нарахування здійснюють за нормативами з урахуванням реальної тривалості подачі тепла та температури зовнішнього повітря. У випадку аварій на зовнішніх мережах перерахунок також має проводитися автоматично.