Диво, що хоч іноді маємо світло: енергосистема працює на межі можливостей

Українці мають ще хоч трішки світла завдяки АЕС, ГЕС та залишку теплової генерації. Загальний дефіцит в енергосистемі близько 5 ГВт. Про це розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв'ю виданню LB.ua.

За словами експерта, основу виробництва зараз забезпечують атомні електростанції, частково працює теплова генерація, а також гідроелектростанції.

Водночас ГЕС не можуть вийти на повну потужність через обмежений водний ресурс. За нинішніх погодних умов Україні для стабільної роботи системи вистачило б 17,5-18 ГВт, але фактично доступно близько 11,5 ГВт. Імпорт електроенергії дозволяє підвищити цей показник максимум до 13 ГВт.

Окремо складною залишається ситуація у столиці. У період морозів Києву потрібно майже 2 ГВт електроенергії, натомість реально доступно приблизно 700 МВт. При цьому близько 180 МВт одразу забирає критична інфраструктура, що ще більше звужує можливості для побутових споживачів. Додаткову проблему створює неможливість точно прогнозувати споживання під час погодинних відключень.

Олександр Харченко також зазначає, що після подачі напруги виникає так званий відкладений попит: будинки, які раніше споживали умовні 100 кВт, раптово починають брати утричі більше, бо мешканці одночасно вмикають обігрівачі та побутову техніку. Через різке навантаження автоматика відключає трансформатори або спрацьовують запобіжники, аби не допустити серйозніших аварій. Також не витримують старі кабелі, які давно працюють на межі ресурсу, і їх пошкодження призводить до нових тривалих знеструмлень.

На думку Харченка, суттєво поліпшити ситуацію могла б хоча б тижнева пауза без масованих атак по енергетиці або умови, за яких удари майже повністю перехоплювалися б ППО. Поки ж таких можливостей немає, енергосистема змушена працювати в режимі постійного ризику та дефіциту.