Іран змінив правила ядерних переговорів: Стамбул чи Оман?

На початку лютого, коли дипломатичні зусилля зосереджувалися на підготовці до переговорів щодо ядерної угоди, з'явилася інформація про плани проведення зустрічі у Стамбулі. До участі вже були запрошені кілька арабських та мусульманських країн як спостерігачі, що створювало багатосторонній формат для обговорення.

Іранська сторона, представники якої, як очікувалося, мали очолити переговорну команду разом з посланцем Білого дому Стівом Віткоффом, раптово відмовилася від раніше досягнутих домовленостей. Голова МЗС Ірану Аббас Аракчі, який провів телефонні переговори зі своїми колегами з Оману та Туреччини, а також з прем'єр-міністром Катару, тепер висуває нові умови.

Головна вимога Тегерана полягає у перенесенні переговорів зі Стамбула до Оману. Окрім того, Іран наполягає на проведенні їх у двосторонньому форматі — лише зі Сполученими Штатами, відмовляючись від участі інших країн-спостерігачів. Ці зміни можуть свідчити про бажання Тегерана обговорювати виключно ядерну програму, а не інші проблемні питання.

Ці нові запити від Ірану розглядаються як ознака сильнішої позиції. Вони відбулися на тлі попередніх подій: 18 січня 2026 року медіа [Axios](https://www.axios.com/2026/02/03/iran-us-nuclear-negotiations-format) повідомляло, що американські військові були готові завдати удару по Ірану за наказом Дональда Трампа, проте наказ так і не надійшов. 26 січня президент США заявив, що надіслав "велику армаду" до регіону, але вірить у бажання Тегерана укласти угоду.

Наразі ситуація залишається напруженою, адже, як інформує ЗМІ, якщо нові вимоги Ірану зірвуть п'ятничні переговори, це може відштовхнути президента Трампа від дипломатичного шляху та підштовхнути його до військового варіанту. Ця ситуація розгортається у час, коли Сполучені Штати вже зосередили значну військову потужність у Перській затоці.

Віткофф, представник США, вже провів зустріч в Ізраїлі з прем'єр-міністром Беньяміном Нетаньягу, де обговорювалася іранська тематика. Це підкреслює чутливість та високі ставки у поточній дипломатичній кризі, яка потенційно може вплинути на стабільність у регіоні.

Багатосторонні переговори щодо ядерної програми Ірану традиційно супроводжувалися складнощами та протиріччями між їх учасниками. Спроби Тегерана диктувати умови перемовин не є чимось новим, але в нинішній ситуації це сприймається як загострення, зважаючи на попередні загрози застосування військової сили з боку США.

Крім того, варто зазначити, що у міру розвитку подій Хаменеї пригрозив регіональною війною у випадку, якщо Сполучені Штати завдадуть ударів по Ірану. Це свідчить про високий рівень напруги та можливі наслідки. Ситуація навколо ядерної угоди постійно змінюється, і кожна сторона намагається зміцнити свої позиції.

Подальші кроки обох сторін будуть визначальними для збереження мирного вирішення конфлікту або ризику ескалації. Міжнародне співтовариство із занепокоєнням спостерігає за розвитком подій, розуміючи потенційні глобальні наслідки.