Що можна спокійно викинути з домашньої аптечки: пояснює сімейна лікарка

Домашня аптечка в багатьох українських родинах нагадує невеликий музей, де можна знайти пігулки та ампули «на всякий випадок», сиропи з дитинства тощо. Проте частина цих препаратів не лише застаріла, а й не має доведеного лікувального ефекту.  Як провести грамотну ревізію домашньої аптечки і які ліки варто без жалю утилізувати, «Главкому» розповіла сімейна лікарка, терапевтка загальної практики Катерина Дворжанська.

Гудбай, йод і зеленка

«Першим, від чого треба позбутися без жалю і сумнівів, – це йод і зеленка, які в деяких домашніх аптечках зберігаються з давніх-давен», – говорить лікарка.

За її словами, такі засоби для обробки ран, як зеленка та йод, практично не мають того лікувального ефекту, який очікується. Тобто ці засоби не тільки не запобігають інфекціям, але й сушать шкіру, можуть викликати опіки і ускладнюють огляд ран.

Друге, на що звернула увагу терапевтка, це противірусні «від усього». За словами медикині, більшість так званих противірусних препаратів, які активно рекламують для лікування ГРВІ та «зміцнення імунітету», не мають переконливих доказів ефективності. Тобто такі «ліки» не скорочують тривалість хвороби й не запобігають ускладненням. 

«У міжнародних клінічних рекомендаціях такі засоби не фігурують», – зазначила фахівчиня.

Імуномодулятори, гомеоматія

За словами Катерини Дворжанської, немає якісних клінічних досліджень і щодо більшості імуномодуляторів і імуностимуляторів. Тобто твердження про те, що імунітет можна підняти і зміцнити за допомогою пігулки, – це один із розповсюджених міфів і не більше.

Натомість, за словами терапевтки, без індивідуальних лікарських показань втручатися в роботу імунної системи не просто марно, а й потенційно небезпечно, особливо для людей з автоімунними захворюваннями.

Лікарка також пояснила, що в домашній аптечці, призначеної для реальної допомоги, не місце і гомеопатичним засобам.

«З точки зору доказової медицини – це не ліки, оскільки гомеопатичні препарати не містять діючої речовини в терапевтичних дозах і їхній ефект не перевищує ефект плацебо», – пояснила медикиня.

Препарати «для пам’яті» і «шуму в вухах»

За словами лікарки, препарати, які нібито «покращують мозковий кровообіг», «живлять судини» або «очищують голову», широко призначаються в пострадянських країнах, але не використовуються в сучасних міжнародних протоколах. Адже їхня ефективність не доведена, а іноді й перебільшена.

Катерина Дворжанська особливо застерегла від вживання так званих «комбінованих ліків від застуди». Йдеться про порошки й таблетки «від усього одразу», які часто містять суміш жарознижувальних, судинозвужувальних і седативних компонентів. 

«Вони не лікують причину хвороби й підвищують ризик побічних ефектів, особливо якщо паралельно приймати інші препарати з тими самими діючими речовинами», – пояснила фахівчиня.

Терапевтка ще раз нагадала про небезпеку антибіотиків, які часто зберігаються в домашніх аптечках «про запас». Антибіотики не діють на віруси і не призначені для самолікування. А їхнє неправильне застосування сприяє антибіотикорезистентності й може нашкодити більше, ніж сама хвороба. 

Отже, якщо в аптечці є залишки антибіотиків «з минулого разу», їх варто без жалю утилізувати. Так само, як і прострочені та незрозумілі препарати. Ліки з вичерпаним терміном придатності, без інструкцій або з потертою назвою – серйозний фактор ризику. Їхні ефективність і безпека не гарантуються.

Що залишити натомість

За словами сімейної лікарки, у раціональній домашній аптечці мають бути базові, перевірені засоби: 

• жарознижувальні з відомою діючою речовиною;
• регідратаційні розчини;
• антисептики;
• перев’язувальні матеріали;
• препарати, призначені лікарем саме вам для хронічних станів.

«Менше – краще, ніж більше», – підсумовує терапевтка. За її словами, аптечка має допомагати, а не створювати ілюзію лікування. Якщо виникають сумніви щодо користі препарату, найкраще рішення – порадитися з лікарем і не покладатися на рекламу чи «народний досвід».