Прем'єр Естонії засудив заяви президента: «Віддайте шматочок? Чи достатньо Києва?»

Все почалося, коли президент Естонії Алар Каріс в інтерв'ю американському каналу NBC News припустив, що Україна може тимчасово поступитися частиною своєї території заради досягнення миру. Він зазначив, що українці гинуть не тільки на фронті, але й серед мирного населення та дітей, і тому необхідно знайти баланс між припиненням війни та територіальними поступками. Ця думка швидко поширилася і стала об'єктом обговорення.

Не забарилася і реакція прем'єр-міністра Естонії Крістена Міхала. Він публічно розкритикував слова президента, наголосивши, що такі висловлювання суперечать принциповим цінностям Естонської Республіки. За словами Міхала, підтримка України та тиск на Росію завжди були та залишаються ключовими пріоритетами зовнішньої політики Таллінна.

Міхал рішуче відкинув ідею сепаратних переговорів з російським диктатором Володимиром Путіним, а також його легітимацію. Він підкреслив, що єдиним ефективним способом взаємодії з Росією є тиск: через використання тіньового флоту, блокування активів, обмеження віз та інші заходи. На його думку, будь-які спроби діалогу лише посилюють позиції агресора.

Прем'єр також поставив риторичне питання щодо поняття «шматочка території», яким Україна нібито могла б поступитися. Міхал висловив сумнів, чи достатньо було б віддати Донбас, чи довелося б пожертвувати навіть Києвом, щоб задовольнити амбіції Росії. Він наголосив, що мета Росії полягає не в заволодінні окремим шматком землі, а в позбавленні України суверенітету.

Міхал визнав, що між ним та президентом Карісом існують добрі стосунки, але навіть це не завадило йому публічно висловити жаль з приводу таких невдалих висловлювань. Він підкреслив, що така позиція суперечить загальнодержавному зовнішньополітичному курсу Естонії, яка завжди виступала за незалежність та територіальну цілісність України.

Обговорення заяв Каріса продовжує впливати на громадську думку та політичні настрої в Естонії. У 2026 році вже були прецеденти, коли Естонія виступала з ініціативою заборонити в'їзд до Шенгенської зони російським військовослужбовцям, а також запровадила заборону на в'їзд для 261 російського військового. Це свідчить про послідовність Естонії у своїх діях щодо підтримки України та тиску на Росію.

Міхал також розкритикував думку про те, що Європейський Союз нібито бездіяльний у питанні досягнення миру. Він наголосив, що ЄС постійно бере участь у переговорних процесах разом з Україною, а Сполучені Штати приєднуються до цих зусиль дедалі частіше. Естонський прем'єр привів у приклад безуспішні дипломатичні зусилля президента Франції Емманюеля Макрона та тодішнього канцлера Німеччини Олафа Шольца щодо запобігання повномасштабній війні, підкреслюючи їхню неефективність у взаємодії з Росією.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна також виступив із заявою, наголосивши, що відновлення діалогу та відносин з Росією є помилковим, якщо вона не відмовиться від своєї імперіалістичної політики. Ці слова підтверджують консолідовану позицію естонського уряду щодо неприпустимості поступок агресору.

«Я не вважаю доречними сепаратні переговори з Путіним, запрошення його за стіл переговорів та легітимацію. Єдине – це тиск на Росію», – зазначив Крістен Міхал, прем’єр-міністр Естонії.

«Йому не потрібна територія сама по собі, він хоче позбавити Україну суверенітету. Коли союзники, які мають забезпечувати незалежність України та її надійну підтримку, кажуть – віддайте шматочок... Чи достатньо Донбасу, чи потрібно віддати ще й Київ? Цього буде достатньо?» – риторично запитав очільник естонського уряду.

Ця суперечка висвітлює глибинну дилему, перед якою стоять країни-союзники України: як досягти миру, не компрометуючи суверенітет та територіальну цілісність. Відкрита розбіжність у поглядах між президентом та прем'єр-міністром Естонії підкреслює складність ситуації та відсутність легких відповідей, демонструючи, що шлях до справедливого та стабільного миру залишається довгим і сповненим викликів.