Суд ЄС дозволив конфіскацію: чому європейські країни вилучатимуть авто з Росії

На початку 2023 року громадянин Росії, який мешкає в німецькому Дюссельдорфі, придбав старий автомобіль на території своєї рідної країни. Це придбання стало початком історії, яка призвела до значних правових змін у Євросоюзі.

У травні того ж року власник в'їхав на придбаному авто до Польщі, а згодом перевіз його на трейлері, без реєстраційних знаків, до Дюссельдорфа. У серпні 2023 року він спробував задекларувати транспортний засіб у Німеччині.

Проте німецька митниця вилучила автомобіль, посилаючись на статтю 3i регламенту Євросоюзу № 883/2014. Цей документ забороняє ввезення до ЄС товарів, які приносять значні доходи Росії, і став ключовим у цій справі.

Обмеження Євросоюзу на ввезення товарів з РФ поширюються на всі позиції, включені до переліку заборонених торгових категорій. Суд постановив, що реєстрація ввезених з Росії автомобілів, які перебували на території Євросоюзу станом на 19 грудня 2023 року, допустима лише щодо тих транспортних засобів, що були ввезені без порушення ембарго.

Суд Європейського Союзу ухвалив, що країни блоку мають право конфісковувати автомобілі, ввезені з Росії з порушенням санкцій. Це рішення знаменує завершення правової невизначеності й посилює дію санкційного режиму проти Росії.

Рішення суду набуває чинності негайно і є обов'язковим для митних органів та національних судів усіх країн ЄС, що має значно посилити контроль за дотриманням санкцій, зокрема на кордонах Євросоюзу.

Позов росіянина, що проживає в Дюссельдорфі, став безпосереднім приводом для історичного рішення Суду ЄС. Цей випадок показав необхідність чіткого тлумачення санкційних обмежень, щоб усунути будь-які недомовки щодо ввезення російських товарів.

У січні український автопарк поповнили понад 17 тис. вживаних машин, що на 22% перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Це демонструє контраст між санкційними обмеженнями в ЄС та динамікою ринку вживаних автомобілів в Україні.

Це рішення Суду ЄС відображає рішучість Євросоюзу у послідовному застосуванні санкцій, що може мати довгострокові наслідки для торговельних відносин і митного контролю. Воно закладає основу для більш суворого підходу до обходу обмежень, посилюючи тиск на Росію.