Привид втрат: Як екомито ЄС загрожує експорту України на $5 млрд

Настання осіннього періоду принесло металургам України додаткові випробування: Євросоюз повноцінно запровадив механізм CBAM, який став обов'язковим і для українських виробників. Незважаючи на потенційне право на відтермінування, досягти домовленостей поки не вдалося, що створює критичні фінансові ризики для галузі. Цей механізм став діяти попри те, що діалог з Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо його впливу на економіку.

Перші серйозні наслідки відчуло підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг», яке було змушене закрити один із своїх прокатних цехів. Причиною цього стали зростаючі витрати, пов'язані з новим екологічним податком. В Євросоюзі податок може сягати 86–100 євро за тонну викидів, у той час як в Україні плата за викиди становить лише близько 30 гривень за тонну.

За оцінками GMK Center, внаслідок впровадження CBAM, Україна може втратити до 5 мільярдів доларів експортних доходів протягом наступних п’яти років. Основна проблема полягає у застарілому обладнанні більшості українських заводів. В умовах війни можливості для швидкої модернізації відсутні, що унеможливлює адаптацію до високих екологічних стандартів ЄС.

Експерти одностайні: єдиним реальним шляхом для зменшення CBAM-платежів є масштабна модернізація виробництва. Проте, аналітик Dragon Capital Денис Саква зазначає, що повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій та років роботи, що наразі недоступно для українських компаній. Ситуацію погіршує й той факт, що близько 80% українського металу експортується саме до країн ЄС.

Металургійна та гірничодобувна галузі формують приблизно 7% ВВП України, забезпечують 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. Компанія «Метінвест» підкреслює, що українські виробники опинилися у гірших умовах порівняно з іншими експортерами до ЄС і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції на інші ринки.

Урядовці підтверджують, що діалог з Єврокомісією триває. Заплановано зустріч з єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою, проте конкретні терміни не називаються. До можливих втрат готуються не тільки металурги, оскільки під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії. Без системних рішень та фінансової підтримки існує ризик втрати ринку ЄС, що може перерости у масштабні економічні наслідки для країни.

Європейська Комісія у своїй новій пропозиції щодо посилення механізму CBAM досі не передбачила винятків для України, аргументуючи це "мінімальним" впливом механізму на українську економіку. Однак, директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко вважає такі оцінки відірваними від реальності, оскільки Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, а ці товари забезпечують близько 2% українського ВВП.

Економічний експерт Андрій Забловський, амбасадор українського бізнесу, раніше заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита CBAM для України, країна все ще має повне та законне право на таке відтермінування. Він наголосив на необхідності активізувати переговори з Єврокомісією для реалізації цього права, яке б дозволило українському бізнесу перевести подих та сформувати стратегії адаптації до нових викликів, адже "страждання від викидів" української металургії вже почалися, як пише Ліга.net.

Перед Україною стоїть складний виклик: зберегти ключові експортні позиції та модернізувати застарілу промисловість в умовах війни. Це вимагає не лише внутрішніх зусиль, а й активної дипломатичної роботи для досягнення перехідного режиму CBAM, щоб уникнути масштабних економічних втрат і зберегти життєздатність найважливіших галузей.