Олімпіада-2026: Українському скелетоністу заборонили шолом із загиблими атлетами

У лютому 2026 року в італійських містах Кортіна-д'Ампеццо та Мілан стартувала довгоочікувана Олімпіада. Серед тисяч спортсменів, що прибули з усього світу, був Владислав Гераскевич, український скелетоніст, який мав честь бути прапороносцем своєї країни. Однак його місія виходила за рамки простої участі.

Владислав приїхав на змагання не лише як атлет, а й як посол пам'яті. На його шоломі були зображені обличчя українських спортсменів, що загинули внаслідок російської агресії, включаючи олімпійців та членів олімпійської родини. Це був його особистий спосіб нагадати світові про трагічну ціну війни.

Проте вже на перших офіційних тренуваннях, що відбулися 9 лютого, спроба Гераскевича використати цей шолом наразилася на несподівану перешкоду. Представник Міжнародного олімпійського комітету (МОК), Тошіо Цирунага, "висловив критичну заборону" на його використання під час змагань та офіційних тренувань.

Ця заборона викликала у Владислава глибоке обурення, адже двома днями раніше, 8 лютого, італійський сноубордист Роланд Фішналлер виступав з російським прапором на шоломі, що також заборонено правилами МОК, і це не отримало жодної реакції. Український спортсмен розцінив це як подвійні стандарти та вирішив боротися за своє право вшанувати пам'ять співвітчизників.

У відповідь на заборону Гераскевич одразу ж заявив про підготовку офіційного запиту до МОК, висловивши надію, що це була лише позиція одного чиновника, а не всього Комітету. Ситуація набула такого розголосу, що привернула увагу долю президента України Володимира Зеленського.

9 лютого Гераскевич все ж вийшов у цьому шоломі на перші тренування, а Президент Зеленський подякував спортсмену за його сміливість, підкресливши, що "ця правда не може бути незручною, недоречною чи називатися "політичною акцією на спортивних змаганнях"" і є "нагадуванням усьому світу про те, що таке сучасна Росія".

Цей випадок підкреслює складне становище, в якому опиняється світовий спорт, намагаючись залишатися "поза політикою" в умовах повномасштабної війни. Відмова дозволити українському спортсмену вшанувати своїх загиблих колег, тоді як інші порушення правил залишаються без відповіді, викликає питання щодо послідовності та неупередженості міжнародних спортивних організацій.

За даними Міністерства закордонних справ, на березень 2025 року було вбито 591 українського спортсмена і тренера, 22 перебували у полоні, а 11 вважалися зниклими безвісти. Це створює гострий контраст між принципами миру, які декларує олімпійський рух, та реальністю, з якою зіткнулася Україна.

Український скелетоніст та прапороносець на Зимових Олімпійських іграх-2026 Владислав Гераскевич повідомив у соцмережі Instagram, що представник МОК Тошіо Цирунага "висловив критичну заборону" використовувати шолом із зображенням загиблих українських спортсменів.

"Зважаючи на факт того, що вчора італійський сноубордист виступав з російським прапором на шоломі, що заборонено в МОК – на це не було жодної реакції. А на шолом з загиблими українськими спортсменами – і, до речі, серед них є олімпійці, члени олімпійської родини – на це ми отримали критичну заборону", – написав Гераскевич у своєму Instagram, додавши, що готує офіційний запит до МОК.

Міністерство закордонних справ повідомляло, що станом на березень 2025 року росіяни вбили 591 українського спортсмена і тренера, 22 перебували у полоні, а 11 вважалися зниклими безвісти.

Історія Владислава Гераскевича є яскравим прикладом того, як спорт може перетворитися на потужну платформу для заяви про цінності та правду. Незважаючи на перешкоди, його дії підкреслюють незламний дух українського народу та важливість пам'яті, що прагне пробитися крізь будь-які заборони на світовій арені.