Без наркозу і не найкраща в світі: якою була медицина в СРСР насправді

Дефіцит ліків, кастова система та зневага до людини — зворотний бік радянської медицини, про який не люблять говорити прихильники "золотого минулого".

Про що ви дізнаєтесь:

Для багатьох людей, чия молодість минула в СРСР, спогади про радянську медицину часто овіяні ностальгічним міфом про її "безкоштовність" і "турботу держави". Однак за яскравими плакатами з усміхненими лікарями ховалася сувора реальність: хронічний дефіцит ліків, відсутність знеболення, багаторазові шприци та каральна психіатрія.

Главред розповідає про зворотний бік радянської системи охорони здоров’я — такої, яку сучасним пацієнтам складно навіть уявити. Це була система, де людський комфорт вважався буржуазним пережитком, а реальна допомога часто залежала від "блату" або пакунка з дефіцитним коньяком у кишені лікаря.

"Безкоштовно", але за рахунок пацієнта

Як розповідають на каналі " The Документаліст", головною гордістю радянської пропаганди була відсутність офіційної плати за медичні послуги. Проте ця безкоштовність була умовною.

По-перше, медицина фінансувалася за залишковим принципом — з податків самих громадян. По-друге, пацієнти нерідко змушені були платити неофіційно:

Кастова система лікування

У СРСР існувала чітка медична ієрархія. Звичайні робітники лікувалися в переповнених районних поліклініках з застарілим обладнанням, тоді як партійна номенклатура мала доступ до закритих спецлікарень і спецрозподільників.

Там були:

Формальна рівність закінчувалася біля дверей лікарні.

Стоматологія без знеболення

Одним із найтравматичніших спогадів для вихідців із СРСР є візит до стоматолога. Використання анестезії при лікуванні карієсу або навіть видаленні нерва вважалося надмірною розкішшю.

Люди роками терпіли зубний біль, аби не сідати в крісло під гучну бормашину, що працювала на низьких обертах і викликала нестерпну вібрацію та перегрів тканин.

Видалення зубів без якісного знеболення було нормою. Саме тоді сформувався страх перед стоматологами, який багато людей несуть із собою й досі.

Багаторазові шприци та інфекції

До кінця 1980-х років одноразові шприци в СРСР були великою рідкістю. У лікарнях використовували скляні шприци та товсті металеві голки, які стерилізували кип’ятінням.

Через багаторазове використання:

У стаціонарах хронічно бракувало всього: від бинтів і вати до антибіотиків. Пацієнтів часто просили приносити з дому постіль, посуд і навіть ліки, "дістані" через знайомих або чорний ринок.

Відео про те, якою була медицина в СРСР, можна переглянути тут:

Каральна психіатрія як інструмент репресій

Радянська медицина була частиною тоталітарної системи. Найстрашнішим її проявом стала каральна психіатрія.

Такі діагнози, як "млявоплинна шизофренія", використовувалися для ізоляції дисидентів і незгодних із режимом. Абсолютно здорових людей примусово утримували в психлікарнях і лікували сильнодіючими препаратами, щоб зламати їхню волю.

Приниження в лікарнях і пологових будинках

Навіть у звичайних лікарнях людська гідність часто ігнорувалася. Хамство персоналу, відсутність приватності, суворі обмеження на відвідування родичів, особливо в реанімаціях, створювали атмосферу страху та безпорадності.

Окремою болючою темою були радянські пологові будинки. Жінки згадують їх як місця ізоляції:

Маніпуляції проводилися без пояснень, а емоційний стан породіллі практично нікого не цікавив.

Досягнення — ціною людини

Радянська медицина справді мала певні успіхи, зокрема у сфері масової вакцинації та боротьби з епідеміями. Проте система майже повністю ігнорувала цінність особистості, комфорту та вибору пацієнта.

Те, що сьогодні здається нормою — одноразові розхідники, анестезія, повага, присутність близьких, — у СРСР було або недосяжною розкішшю, або взагалі не існувало в системі координат "держава понад усе".

Вас може зацікавити: