Ядерним бункерам приготуватися: Словаччина модернізує укриття на тлі загрози з боку РФ

Словаччина взялася за модернізацію ядерних бункерів, збудованих ще за часів Холодної війни. Це відбувається на тлі безпекових ризиків, пов’язаних із війною в Україні. Водночас прем’єр-міністр Роберт Фіцо публічно запевняє, що «жодної прямої загрози з боку Росії для своєї країни немає».

Про це повідомляє Kyiv Post.

Словаччина модернізує укриття

Оновлення інфраструктури вже триває на місцях. Зокрема, у Нітрі поступово відновлюють старі захисні споруди, намагаючись зробити їх більш придатними до використання та збільшити кількість місць. На державному рівні вже заявили про намір подвоїти місткість таких об’єктів.

Попри те, що Словаччина не зазнавала прямих атак, як це було в інших країнах регіону, уряд вирішив посилити систему цивільного захисту. Сам Фіцо раніше неодноразово наголошував, що словаків «нічого не має турбувати щодо Росії», однак паралельно обіцяє зміцнювати оборонні механізми.

Від початку 2022 року місцева влада щороку ремонтує 17 укриттів. Утім, цьогорічне фінансування — близько 40 тисяч євро — значно менше за реальні потреби. Чимало сховищ залишаються технічно застарілими: проблеми з вентиляцією, електромережею та водопостачанням не дозволяють їм відповідати сучасним стандартам захисту, зокрема від хімічних і біологічних загроз.

«Раніше це не було пріоритетом. Але після початку конфлікту виникла невелика паніка, і люди почали думати про те, що вони робитимуть, якщо війна прийде до Словаччини», — казав речник мерії Томаш Голубек.

Загалом у країні налічується близько 1 500 захисних об’єктів, розрахованих приблизно на 250 тисяч осіб. Приблизно чверть із них розташована в Братиславі. Після падіння комуністичного режиму частина укриттів перейшла у власність муніципалітетів або приватних осіб: деякі використовують у комерційних чи культурних цілях, інші — залишаються занедбаними.

«Ніхто не знав, чи їх колись знову використовуватимуть… Це була марна інвестиція», — сказав Томаш Сліакан, керівник групи, яка стежить за станом укриттів.

У межах нової стратегії безпеки уряд планує вдвічі збільшити загальну місткість сховищ, щоб до 2040 року щонайменше 30% населення мали до них доступ. Також не виключається залучення фінансування від ЄС. Водночас політична напруга та бюджетні труднощі можуть призвести до скорочення оборонних витрат нижче рекомендованих 2% ВВП.

На тлі обмеженого державного фінансування також зростає інтерес до приватних укриттів: із 2022 року попит на них щороку збільшується приблизно на 75%. Водночас такі об’єкти не підлягають обов’язковій реєстрації.

Попри кроки влади, частина мешканців Нітри зізнається, що не знає, де розташовані найближчі сховища. Вони не вважають ситуацію настільки загрозливою, аби спеціально цікавитися цим питанням.

Раніше ми писали, що Польща стає на рейки війни.Ситуацію прокоментувала заступниця голови парламентської Комісії національної оборони Йоанна Клюзік-Ростковська.

«На початку вторгнення українці використали майже три мільйони протипіхотних мін на кордоні, що суттєво затримало просування росіян. Просто виявилося, що ці міни потрібні. Було зрозуміло, що у разі будь-якого конфлікту протипіхотні міни все одно з’явилися б на польській території. Питання лише в тому, чи були б це російські міни, чи також власні».

У Німеччині також більше не розглядають можливу війну з Росією як віддалений сценарій.

Так, країна терміново переозброюється, закуповуючи дрони-камікадзе та змінюючи законодавство під потреби воєнного часу. Військове керівництво попереджає: конфлікт із РФ може статися вже через 2–3 роки, і Німеччина має стати головним логістичним хабом НАТО у разі нападу.

Уряд схвалив закон, який відновлює елементи тотальної оборони, спрощує закупівлі для військових і цивільних потреб і дозволяє реквізицію цивільного транспорту в разі загроз.

Король Філіп VI і королева Летиція / © Getty Images Коти є найкращим порятунком від самотності Відключення світла / © УНІАН Інна Мірошниченко з дітьми / © instagram.com/_inna_mi_