Встигнути до 2027. Як Білорусь готується до великої війни проти Європи
Встигнути до 2027. Як Білорусь готується до великої війни проти Європи

Встигнути до 2027. Як Білорусь готується до великої війни проти Європи

Зміст:
  1. "Сіра зона" війни. Як заводи Білорусі сьогодні працюють на Кремль
  2. Альянс CRINK-B. Як Білорусь оновила свій статус агресора
  3. Фактори впливу на ситуацію та можливі сценарії розвитку подій

16 січня 2026 року самопроголошений білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив раптову перевірку збройних сил країни. Перевірка військових частин досі триває. Чоловіки із західних регіонів Білорусі масово отримують повістки. Паралельно у білоруських лісах уже заливають бетон під майданчики для "Орешніка".

Мінськ більше не сприймають як просто союзника Москви. Його неофіційно записали до клубу CRINK-B – осі Китай-Росія-Іран-КНДР-Білорусь. LIGA.net зазирнула за лаштунки цієї мілітаризації, щоб з’ясувати, як Білорусь готується до великої війни проти Європи і що насправді ховається в білоруському "гаражі Путіна".

"Сіра зона" війни. Як заводи Білорусі сьогодні працюють на Кремль

За інформацією працівників БелПола – об'єднання колишніх силовиків Білорусі – понад 500 білоруських підприємств вже залучені до виконання російського оборонного замовлення.

"Йдеться про виробництво артснарядів, реактивних ракет для "Градів", мікрочіпи, оптику для російських танків та блоки управління для балістичних ракет "Сатана" чи "Авангард", – розповідає представник організації у розмові з LIGA.net.

Ракета SS-18 Satan без ядерної боєголовки під час тестового запуску в 1999 році (Фото: ЕРА/Stringer)

Мінський завод колісних тягачів (МЗКТ) день і ніч клепає шасі для "Іскандерів" та С-400. Те, що відбувається – це повне розчинення білоруської економіки в російській "м'ясорубці".

Цей процес триває з 2022 року – ще тоді українська розвідка доповідала, що білоруська промисловість переходить на обслуговування армії РФ. Навіть закупала труби, щоби бути готовою організовувати додатковий паливний трубопровід до України, аби російські війська мали пальне.

Як білоруські підприємства організовують ремонт російської військової техніки, LIGA.net детально розбирала у матеріалі "Санкції не заважають. Як Білорусь ремонтує російську авіацію – і що за це буде".

На тлі цих процесів відбувається мілітарізація суспільства. Режим переписує закони під "велику війну". З’являються норми, які не потрібні мирній країні. Наприклад, про оплату праці під час розбору завалів у воєнний стан.

Для дітей запроваджують військово-патріотичне виховання та табори, де їх вчать маршувати та будять вибухами світлошумових гранат.

Білорусь готується до війни, – констатують у БелПол. – Не обов’язково проти України. Це легко може бути Балтія.

Ще не так давно Європа вважала, що Росія не загрожуватиме НАТО щонайменше до 2029 року. Тепер дедлайн посувається. В тому числі – через терміни білоруського будівництва.

Підприємства ВПК, які зараз будуються з нуля, зможуть вийти на повну потужність приблизно у 2027–2029 роках, розповідають колишні білоруські силовики.

Більшість заводів мають дедлайн модернізації – перша половина 2027 року, – каже співрозмовник LIGA.net. – Наприклад, завод боєприпасів Завод корпусних виробів має запуститися в середині 2026-го і видавати по 120 тисяч снарядів калібру 152 мм і 122 мм на рік.

До того ж, режим Лукашенка вже намагається купувати вибухівку в Ірані, Китаї та Росії. Окремі одиниці обладнання беруть у Китаї чи Індії. Дуже часто представники БелПол також блокували постачання компонентів в обхід санкцій з США, Японії чи Тайваню.

Довідка
Хоча в межах російсько-українскої війни 120 тисяч снарядів – не надто вагома кількість, її вистачить на 7-10 днів війни, залежно від інтенсивності бойових дій.

Для порівняння. За останнім звітом Служби зовнішньої розвідки Естонії, виробництво боєприпасів у РФ зросло у 17 разів. У 2025 році російські заводи виробили понад 7 млн снарядів, мінометних мін і ракет, порівняно з 4,5 млн у 2024 році. Окрім власного виробництва, Росія активно імпортує боєприпаси. З 2023 року вона отримала 5–7 мільйонів снарядів від Ірану та Північної Кореї.

Всі ці виробництва – дзеркальна версія російських підприємств, які є законною військовою ціллю вглибині Росії. У "сірій зоні" під назвою Білорусь для України вони недосяжні.

У БелПол додають: півтора року вони їздили по Європі та США з закритими брифінгами. Спочатку їх слухали скептично. Тепер ті самі цифри повторюють на Заході.

Альянс CRINK-B. Як Білорусь оновила свій статус агресора

На Мюнхенській безпековій конференції Білорусь позбулася статусу "випадкового сусіда". Тепер вона – член клубу CRINK-B. Це новий термін для альянсу Китаю, Росії, Ірану та КНДР, де літера "B" (Belarus) стала логічним завершенням осі агресорів.

Поки Світлана Тихановська та її команда на полях конференції переконували західних лідерів у неминучості загрози, Володимир Зеленський запровадив санкціїпроти Лукашенка. Це сигнал, що Київ і білоруська опозиція тепер діють спільно проти спільного ворога.

Тихановська наголошує LIGA.net, що тепер Білорусь – це територія, повністю поглинута військовою машиною Кремля, а Лукашенко і Путін — союзники, які використовують один одного.

"Лукашенко перетворив Білорусь на "сіру зону", де Росія може безкарно виробляти снаряди, лагодити техніку та розгортати ракети, які загрожують усій Європі, – перераховує вона. – Розгортання "Орешніка" – це доказ того, що нашу землю використовують як ядерний майданчик Путіна".

Світлана Тихановська (Фото: ЕРА/ANTONIO PEDRO SANTOS)

Джерела LIGA.net серед білоруських опозиціонерів, які допомагали людям організовувати втечі від режиму, кажуть: того, що може бути у 2026–2027 роках бояться.

Ті, хто роками вибудовував мережу контактів із прикордонниками і маршрути безпеки для втікачів, тепер шукають варіанти переїхати подалі від кордону та його гібридних загроз.

Колишній посол Литви в Росії та досвідчений дипломат Ейтвідас Баярунас у розмові з LIGA.net називає Білорусь "напівдержавою", де економіка ще "дихає", але військова інтеграція вже незворотня.

З "Орешніком", наприклад, питання не в тому, чи буде розгорнута ця зброя, а в тому, коли саме це станеться. Це вирішуватиме Москва. Лукашенко лише вдає, ніби щось вирішує, хоча насправді все залежить від волі РФ", – пояснює Баярунас.

Очільниця місії України при НАТО Альона Гетьманчук жартома називає Білорусь "джуніор-агресором", який не просто допомагає РФ ресурсами, а стала плацдармом для найнебезпечніших російських систем.

Тема Білорусі та нових підходів до режиму Лукашенка в штаб-квартирі Альянсу звучить нечасто. Тим, хто хоче деталей, місія пояснює: Білорусь і далі залучена до воєнних зусиль РФ. Зокрема, Росія змінила тактику застосування ударних дронів – вони заходять в Україну вздовж білоруського кордону. Генсек НАТО під час візиту на Чернігівщину три тижні тому чув про це безпосередньо від українських військових.

Втім, сам Марк Рютте та пресслужба Альянсу публічно ігнорують запитання про Білорусь, розміщення "Орешніка" та запуски дронів. У розмові з LIGA.net Рютте уникнув теми Білорусі фразами про нарощення підтримки України, пресофіцери – про "НАТО захищатиме кожен дюйм власної території".

Фактори впливу на ситуацію та можливі сценарії розвитку подій

Поки в штаб-квартирі НАТО намагаються підбирати обережні слова, країни Балтії не стримуються в оцінках.

Директор Департаменту політики безпеки МЗС Литви Вітаутас Лешкевічюс пояснює LIGA.net, що можлива поява "Орешніка" та ядерної зброї в Білорусі – це фінальна стадія поглинання Мінська Москвою. "Він просто надав територію для "ядерного брязкання" Путіна", – пояснює Лешкевічюс, який до 2020 року обіймав посаду постійного представника своєї країни при НАТО.

Колишній очільник фінської військової розвідки, а нині євродепутат Пекка Товері підтверджує LIGA.net: термін 2027–2029 років як точка найвищої напруги є цілком реалістичним. Але не через те, що Росія стане сильнішою, а тому, що Європа припиняє бути слабкою.

"Ми бачимо вузьке "вікно можливостей", яке для Путіна зачиняється. Щодня європейські країни НАТО стають сильнішими, а наш оборонпром нарощує м'язи, – пояснює він. – У довгостроковій перспективі Росія не зможе зрівнятися з міццю Європи, тому їм потрібно діяти протягом найближчих років, поки не стало надто пізно".

Товері виділяє три критичні фактори, які роблять кінець 2020-х років "червоною зоною":

  1. Фактор Трампа. Кремль може спробувати вдарити, поки в Білому домі перебуває президент, чия відданість Статті 5 викликає питання, сподіваючись на слабку реакцію США.

  2. Фактор Китаю. Пекін може використати Путіна як інструмент для відволікання НАТО та США під час ймовірної атаки на Тайвань.

  3. Фактор "Орешніка". Хоча військово ця система не змінює баланс сил (бо її одиниці, і вона стає легкою ціллю для авіації НАТО через близькість до кордонів), стратегічно – це ляпас усім домовленостям про деескалацію.

НАТО має чітко показати, що готове знищити ці пускові установки, переконаний Товері. І паралельно – почати розбудову власного ядерного потенціалу середньої дальності.

НАТО не просто спостерігає з діями Росії та Білорусі – Альянс зараз проходить через наймасштабніший апгрейд оборони за останні десятиліття. План захисту тримається на трьох китах:

  1. НАТО більше не чекатиме нападу, щоб почати перекидати сили. Найкращі підрозділи союзників уже розгорнуті на Східному фланзі – буквально впритул до кордонів, щоб з першої секунди дати відсіч.

  2. Альянс робить ставку на те, щоб збивати все, що летить, ще на підльоті (ППО) та мати змогу вдарити у відповідь на великі відстані.

  3. НАТО масово вкладається в дрони та надсучасну розвідку. Весь досвід великої війни в Україні зараз інтегрують у системи Альянсу: від того, як бачити кожен рух ворога через супутники, до того, як працюють рої безпілотників. Досвід навчань Hedgehog-2025 показав, що таку інтеграцію потрібно пришвидшувати в рази. 

"Це гарантує, що командування НАТО має вичерпну картину загроз, підкріплену дієвими планами та засобами, готовими до захисту від будь-якого вторгнення на територію Альянсу", – каже Лешкевічюс.

Співрозмовники LIGA.net бачать кілька сценаріїв подальшого розвитку подій.

  1. Росія продовжить гібридну війну проти НАТО. Росія вже атакує Альянс нагадує LIGA.net колишній офіцер литовських ССО та оборонний аналітик Аурімас Навіс. Зараз вона робить це так, щоб не отримати відповіді за Статтею 5. Підпали, саботаж на залізницях Європи, дрони над критичними об’єктами – це і є реальна війна, яку Захід боїться назвати своїм ім'ям.

    У цьому сценарії "Орешнік" у Білорусі – це більше психологічна зброя, аніж військовий фактор. "Москва розгортає його в Білорусі не стільки для НАТО, скільки для самого Лукашенка. Це сигнал його режиму: ви з путінською бандою тепер в одному човні, і виходу немає", – каже Навіс в коментарі LIGA.net.
  2. Росія зважиться на прямий конфлікт та атакує Сувалківський перешийок. Якщо США та союзники змусять її капітулювати, Росія отримає вільні руки та величезну армію, навчену вбивати, каже Навіс. Тоді через своїх "троянських коней", накшталт Орбана та Фіцо, вона зможе розколоти єдність всередині НАТО та загальмувати реакцію Альянсу на таке вторгнення.
  3. Росія атакує у регіоні Далекої Півночі. У цьому сценарії Білорусь залишатиметься стратегічним "гаражем", який будь-якої миті можуть заповнити російські активи, каже LIGA.net старший аналітик Інституту досліджень безпеки ЄС (EUISS) Ондрій Дітріх.

Білорусь перетворилася на "балкон" для російського впливу, але її роль у великій війні може бути переоцінена, вважає він: "Ми бачимо "пунктирне" розгортання – зброя з'являється там тимчасово. "Орєшнік" у Білорусі – це частина психологічної війни, а не зміна правил гри, – каже Дітріх. – Росії знадобиться значно більше часу для відновлення сил, ніж до 2027 року, щоб серйозно атакувати НАТО на балтійському напрямку".

Майже напевно Росія розглядає білоруську територію та її військові ресурси як стратегічно важливі для здійснення військового тиску на східний фланг НАТО, підсумовують LIGA.net у розвідці Латвії. Там прогнозують, що найближчі два роки роль Білорусі у військово-стратегічному плануванні Росії, ймовірно, зростатиме, враховуючи, що Росія продовжує дотримуватися конфронтаційного підходу щодо Заходу.

"Проте здатність Росії розширити свою військову присутність у Білорусі в найближчій перспективі – до 2 років – залежатиме від подальшого перебігу війни в Україні", – резюмує представник розвідки. 

Це означає, що значення України для загальноєвропейської безпеки та її роль загальноєвропейського щита у найближчі два роки буде лише посилюватись.

Читайте також
"Нехай звалюють". Європа готується жити без гарантій США – чи стане Україна альтернативою
Теги за темою
Володимир Зеленський Білорусь
Джерело матеріала
loader
loader