Коаліція охочих: чи дозволить Володимир Путін європейським військам увійти в Україну?

Дискусії щодо ймовірної миротворчої місії розгортаються на тлі четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії, коли президент України Володимир Зеленський приймав у Києві близько десятка європейських лідерів. Ці зустрічі стали платформою для обговорення можливих мирних переговорів та гарантій безпеки для України.

Водночас, за повідомленнями, дедалі більше учасників коаліції в неофіційних розмовах визнають, що розгортання їхніх місій залежить від «дозволу» президента Росії Володимира Путіна. Це свідчить про глибокі побоювання щодо можливої реакції Кремля на присутність іноземних військ в Україні.

Європейські джерела зазначають, що одним із «каменів спотикання» залишаються повоєнні гарантії безпеки для України. Велика Британія та Франція, наприклад, декларують готовність направити війська та озброєння в межах плану стримування майбутньої агресії з боку Росії. До «Коаліції охочих» входять щонайменше 26 країн, серед яких держави ЄС, Туреччина, Норвегія та Ісландія.

Ці переговори про гарантії безпеки фактично інтегрувалися з дискусіями щодо припинення вогню, які тривають за посередництва США між Києвом та Москвою. Це означає, що Росія має погоджувати й питання розміщення іноземних військ, що надає їй додатковий важіль впливу на процес.

Європейський оборонний чиновник назвав можливе розгортання військ «радше гіпотетичним» через тривалу позицію Кремля проти присутності сил НАТО в Україні. Росія неодноразово заявляла, що розглядатиме європейські війська в Україні як законну ціль для ударів, що є ключовим фактором у прийнятті рішень союзників.

Напередодні 24 лютого у Києві відбулося засідання «Коаліції охочих» за участі представників 36 країн. Ці події передували січневій зустрічі в Парижі, за підсумками якої Україна, Франція та Велика Британія підписали декларацію про наміри розгорнути багатонаціональні сили після завершення війни. Колишній прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон також виступив із закликом до Заходу посилити тиск на Кремль.

Угорщина заблокувала новий пакет санкцій ЄС та фінансову допомогу Україні, висловивши небажання надавати кошти чи військових. Натомість генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив на необхідності стабільної військової, фінансової та гуманітарної підтримки України.

«Якщо Росія скаже, що ми з цим не згодні і вважаємо ці війська ціллю, тоді вам потрібно направити сили іншого роду. Таким чином, згода Росії з цим чи ні має на це величезний вплив», — цитує The Telegraph одного з дипломатів.

Таким чином, майбутнє введення європейських військ в Україну залишається відкритим питанням, а можливі гарантії безпеки для України можуть стати вирішальним фактором у завершенні війни, за умови досягнення консенсусу з усіма сторонами.