Гана благає Зеленського звільнити полонених громадян, які воювали за РФ

25 лютого відбулася подія, що привернула увагу до маловідомого аспекту війни: до Києва прибув міністр закордонних справ Гани Самуель Окудзето Аблаква. Його візит мав не лише дипломатичне, а й глибоко гуманітарне значення, адже міністр звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням звільнити двох громадян Гани, які воювали на боці Росії і потрапили в український полон.

Це прагнення Аблакви, за його словами, зумовлене гуманітарними міркуваннями, і він висловив надію на "великодушність та співчуття" з боку українського лідера. Цей запит збігся зі зростаючим занепокоєнням в усій Африці щодо вербування громадян для участі у війні, яке проводить Росія, відчуваючи дефіцит солдатів.

Під час візиту та спільної пресконференції з главою МЗС України Андрієм Сибігою, головною темою обговорення стало незаконне вербування африканців. А. Сибіга розповів, що Росія обманом залучає громадян Африки до війни, використовуючи їхню фінансову скруту та правову незахищеність. За даними України, у російській армії воює понад 1780 найманців із 36 африканських країн, і багато хто з них гине або потрапляє в полон.

Зокрема, некомерційна дослідницька організація Inpact у лютому повідомила, що з 1417 африканців, ідентифікованих як ті, що воюють за Росію, 234 є громадянами Гани. Це число поступається лише Єгипту та Камеруну. На тлі цих подій Міністерство закордонних справ України заявило, що надасть ганським дипломатам доступ до їхніх громадян згідно з Женевськими конвенціями щодо поводження з військовополоненими.

Цей дипломатичний обмін відбувся на тлі спроб відволікти увагу. Наприклад, головний редактор газети The Insight Квесі Пратт з Гани звинуватив Україну в причетності до діяльності терористів у регіоні Сахель, посилаючись на нібито визнання української розвідки. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий офіційно спростував ці звинувачення, назвавши їх спробою відволікти увагу від візиту міністра Гани.

На даний момент Гана та інші африканські країни планують посилити контроль за агентствами з працевлаштування та переглянути міграційні угоди з Росією. Цей випадок показав, що проблема вербування найманців виходить далеко за рамки зони конфлікту, ставши серйозним міжнародним викликом.

Війна в Україні висвітлила більш широку проблему, що виникає з російського вербування іноземних громадян, зокрема з африканського континенту. Такі країни, як Кенія та Південна Африка, вже заявляли про успішну репатріацію своїх громадян, яких "обманом змусили підписати контракти" з російськими військовими.

За даними проєкту "Хочу жить", відомі імена щонайменше 272 громадян Гани, завербованих з початку повномасштабного вторгнення. З них достовірно підтверджено загибель 55 осіб. Це спонукає африканські держави до посилення контролю над кадровими агентствами та обмеження контактів з російськими освітніми та культурними організаціями.

Міністр закордонних справ Гани Самуель Аблаква підкреслив: "Ми провели плідні дискусії, зосереджені на зверненні Гани з гуманітарних міркувань щодо звільнення двох наших громадян", — як повідомляв Bloomberg.

Андрій Сибіга, глава МЗС України, зазначив: "За нашими даними, на сьогодні у російській армії воює понад 1780 громадян з Африканського континенту. Тобто йдеться про найманців. Багато хто з них гине і вже загинув. Чимало ми вже взяли в полон. Загалом, за нашими даними, участь у бойових діях на боці Росії беруть представники із 36 африканських країн. Тобто, це великий виклик, я вважаю. Росія шахрайським шляхом втягує цих громадян у війну, прирікаючи їх на смерть".

Історія ганських найманців у російській армії є трагічним відображенням того, як конфлікти впливають на життя людей далеко за межами зони бойових дій. У той час як дипломати прагнуть знайти гуманітарні розв'язання, ця ситуація підкреслює необхідність колективних зусиль для боротьби з міжнародним вербуванням та захисту найуразливіших верств населення від подібних маніпуляцій.