/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fb2cf522fe355a9c4b3fb4cab6688c9bb.jpg)
МЗС України двічі викликало угорського повіреного через заяви Сіярто
Напруга почала зростати після того, як Петер Сіярто у своєму зверненні до громадськості заявив, нібито українське МЗС визнало політичний характер рішення щодо призупинення транзиту нафти трубопроводом «Дружба» до Угорщини. За його словами, українська сторона нібито вимагала зброю та фінансову допомогу в обмін на відновлення постачання, попри відсутність технічних перешкод для цього.
Ці твердження викликали миттєву реакцію в Києві. Представник МЗС України Георгій Тихий категорично спростував заяви Сіярто, підкресливши, що ці тези є «брехливими» та «повністю спотвореними». На зустрічах з угорським дипломатом з українського боку не надходило жодних сигналів про те, що постачання нафти заблоковано з політичних причин.
Через це угорського дипломата довелося викликати до МЗС України вдруге, одразу після першої зустрічі. На цій повторній бесіді йому було доведено неприпустимість перекручування змісту розмов, з надією, що цього разу до Будапешта надійде неспотворена інформація. Українська сторона мала мету донести справжній стан справ та уникнути подальшого поширення неправдивих звинувачень.
Предметом обговорень, за словами українського МЗС, були заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо потенційних загроз критичній енергетичній інфраструктурі Угорщини. Саме на ці заяви, які стосувалися розгортання військових для захисту енергетичної інфраструктури, Україна намагалася дати роз'яснення.
Україна заявила про готовність надати Угорщині допомогу для захисту її об’єктів, запропонувавши задіяти оперативні канали обміну інформацією та координації між відповідними органами обох країн, відповідальними за захист критичної інфраструктури. Ця пропозиція була зроблена за умови, що заяви Віктора Орбана засновані на фактах, а не на неперевірених припущеннях.
Раніше прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан написав відкритого листа до Президента України Володимира Зеленського, закликаючи негайно відкрити нафтопровід «Дружба». Також відомо, що росіяни вже завдавали ударів по енергетичній інфраструктурі на Львівщині, що могло пошкодити ділянку трубопроводу, яким російська нафта постачається до Угорщини та Словаччини, що підтвердив Нафтогаз, зазначивши, що це 15-а атака за місяць по її об'єктах.
Вже обговорюється, що Президент Європейської ради Антоніу Кошта та Президент України Володимир Зеленський домовилися, що Україна в найближчі дні проведе оцінку часу, необхідного на ремонт пошкодженого Росією трубопроводу «Дружба». Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав Угорщині, що проблеми з транзитом російської нафти спричинені саме агресією РФ та її ударами по інфраструктурі, на які Будапешт публічно не реагує.
«Сьогодні нашого співробітника посольства викликали до Міністерства закордонних справ України в Києві, де, за їхніми словами, було визнано, що трубопровід залишається закритим з політичних причин. Українська сторона підтвердила, що не відновлює постачання нафти в напрямку Угорщини саме з політичних мотивів, наголосивши, що жодних фізичних чи технічних перешкод для цього немає. Фактично єдина причина невідновлення транзиту — політична. Також було чітко зазначено, що відновлення постачання можливе в обмін на надання зброї та фінансової допомоги», — повідомив Петер Сіярто на своїй сторінці у Facebook.
«Оскільки міністр Сійярто поширив брехливі тези та повністю спотворив зміст зустрічі з тимчасовим повіреним Угорщини в МЗС України, угорського дипломата було повторно викликано до Міністерства закордонних справ. На другій зустрічі, яка відбулася за кілька годин після першої, йому була доведена неприпустимість перекручування змісту розмов, з примарною надією, що з другого разу до Будапешта дійде не спотворений зміст», - заявив речник МЗС Георгій Тихий.
Нафтопровід «Дружба» і далі залишається джерелом напруги між Україною та Угорщиною, що вимагає прозорих та конструктивних переговорів для вирішення енергетичних і політичних розбіжностей. Подальші дії обох сторін визначатимуть стабільність енергопостачання в регіоні та динаміку їхніх двосторонніх відносин.

