Буданов просить упорядкувати Telegram: що не сподобається українцям

Нещодавній теракт у Львові, внаслідок якого загинула молода поліцейська, став каталізатором для відновлення дискусії щодо врегулювання Telegram. Ця подія привернула увагу до питання, як саме анонімні платформи можуть використовуватися для диверсійно-підривної діяльності та вербування українців російськими спецслужбами.

Кирило Буданов, який ще у 2024 році пропонував обмежити роботу месенджера, тепер чітко артикулював свою позицію під час інтерв'ю. Він наголошує, що не виступає за повне блокування, а радше за «упорядкування та зменшення швидкості» роботи, щоб Telegram залишався насамперед месенджером.

Керівник Офісу президента переконаний, що Telegram-канали, які функціонують як медіа, повинні бути офіційно зареєстровані, а їхні власники та адміністратори — деанонімізовані. Він розрізняє месенджери та анонімні канали, що ведуть диверсійну діяльність, підкреслюючи, що останні становлять іншу проблему.

Ця ідея викликала багато запитань, зокрема, як саме реалізувати регулювання. За словами Буданова, упорядкувати роботу Telegram цілком реально, але він усвідомлює, що такий крок «може багато кому не сподобатись».

Проблема анонімних платформ стала ще актуальнішою після того, як Володимир Зеленський заявив, що виконавців теракту у Львові було завербовано російською організацією саме через Telegram. До цього ФСБ також вербувала дітей, користуючись анонімністю месенджера.

Попри обговорення необхідності регулювання, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, в особі його голови Микити Потураєва, зауважив, що наразі в Україні немає технічної можливості повністю обмежити роботу Telegram, хоча питання регулювання залишається актуальним.

Питання блокування або регулювання Telegram не нове для України. Раніше заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук вже пропонувала такий підхід, особливо після інцидентів, пов'язаних з використанням месенджера для протиправних дій. Ці дискусії регулярно спалахують у відповідь на події, що викривають вразливість анонімних платформ.

Випадки вербування українців, включаючи навіть 11-12-річних дітей, через Telegram Росією підкреслюють гостроту проблеми інформаційної безпеки та необхідність для держави контролювати потоки інформації, що можуть загрожувати національній безпеці.

«Я не проти месенджерів, не проти навіть Telegram-каналів, але, вибачте, реєструй свій Telegram-канал, показуй, хто за ним стоїть, неси відповідальність за той контент, який ти на ньому виставляєш. А якщо ти хочеш анонімний Telegram-канал, який за всіма ознаками є класичним ЗМІ, і ще й ведеш через нього диверсійно-підривну діяльність, через нього йде вербування — це ж вже питання про інше», — розповів Кирило Буданов.

Голова Офісу президента України вважає: «Не те, щоб блокувати, а, скажімо так, трошки упорядочити і зменшити швидкість, щоб Telegram був месенджером тим, чим він і має бути».

Ініціатива Буданова відкриває нову сторінку у складній дискусії про регулювання інтернету в Україні. Хоча таке упорядкування може спричинити незадоволення серед частини користувачів, воно підкреслює прагнення держави до забезпечення інформаційної безпеки та відповідальності за поширений контент в умовах постійних загроз.