Неочікуваний поворот: що чекає Трампа у "великій авантюрі" з Іраном?

Світова спільнота стежила за діями, що розгорнулися в регіоні Перської затоки, де вибухи від збиття іранських ракет лунали у Катарі, а також у Дубаї та Абу-Дабі. Професор Ансарі підкреслив, що багато залежатиме від реакції іранського населення, що є ключовим питанням у розвитку цих подій. Ця військова кампанія, націлена на зміну режиму, вже зіткнулася з критичним аналізом щодо її потенційних наслідків.

На відміну від повалення іракського уряду Саддама Хусейна у 2003 році, поточна вогнева міць США є значно меншою. Пентагон співпрацює з Ізраїлем, чиї потужні військово-повітряні сили продемонстрували свою здатність контролювати іранське небо під час 12-денної війни минулого червня. Однак, якщо США та Ізраїль серйозно налаштовані повалити духовне керівництво Ірану, їм доведеться враховувати, що це може бути тривалий конфлікт.

Іранські лідери, усвідомлюючи, що справжнім питанням є виживання їхньої 47-річної диктатури, можуть піти на максимальну ескалацію. Серед потенційних кроків Ірану є спроба блокування Ормузької протоки, важливого маршруту для світової торгівлі нафтою, ракетні удари по Ізраїлю та іншим союзникам США, а також прямі дії проти американських інтересів у регіоні. У США розуміють, що подібні повідомлення про зміну режиму призведуть до ескалації з боку Ірану до межі його можливостей.

Витоки інформації свідчили, що якщо бомбардування триватиме понад десять днів, запаси певних ракет у США можуть почати вичерпуватися. Зокрема, під час попередніх обмінів ударами у 2024–2025 роках було використано до третини запасів ракет-перехоплювачів SM-3 та наземних Talon. Це викликає занепокоєння в Пентагоні, оскільки багаторічна діяльність в Іраку та Афганістані призвела до скорочення інвестицій у ракетні арсенали. Значні витрати на підтримку України, бомбардування хуситів у Ємені та підтримку Ізраїлю у попередніх битвах з Іраном призвели до того, що запаси критично важливих боєприпасів є незначними.

Аналітик відкритих джерел Джон Рідж зауважив, що хоча ситуація не є критичною, подальші значні витрати обтяжать здатність США витрачати ресурси на інші оперативні плани, зокрема ті, що стосуються Індо-Тихоокеанського регіону у зв’язку з непередбаченою ситуацією з Китаєм. Якщо іранським силам вдасться завдати болючих ударів по ключових цілях, це може підняти моральний дух прихильників режиму та посилити їхню готовність до тривалого протистояння, тоді як Пентагон стурбований безстроковою кампанією, яка може зміцнити ту саму систему, яку президент Трамп прагнув зруйнувати.

Іранська опозиція, за наказом Трампа, мала залишатися в укритті до завершення ударів, щоб потім взяти під контроль іранський уряд. Спадкоємний принц Ірану в екзилі Реза Пехлеві прокоментував атаку, зазначивши, що гуманітарне втручання спрямоване проти репресивного апарату Ісламської Республіки Іран, а не проти країни та нації. Він вважає, що іранський народ має завершити справу в останній битві.

Ця військова операція розглядається як спроба залякати людей Хаменеї та змусити їх до швидкої капітуляції щодо ядерних та інших питань. Погрози США про зміну режиму, за припущеннями The Times, мають на меті не стільки пряме повалення, скільки швидке досягнення поступок. Проте, якщо Тегеран вирішить боротися до кінця, Трампу доведеться ухвалювати складні рішення щодо подальшої ескалації, включно з можливими ударами по нафтовій інфраструктурі.

Можливе посилення напруженості може призвести до блокування Ормузької протоки, що матиме значний вплив на світову торгівлю нафтою. Стримування Ірану також може наразити США на більші ризики, наприклад, якщо Китай діятиме проти Тайваню. Іран може використовувати сотні пускових установок ракет малої дальності під час атак на країни Перської затоки, що створить додаткові виклики для Пентагону у захисті своїх союзників.

«Багато припущень буде перевірено протягом наступних кількох тижнів, але багато залежатиме від того, як відреагує іранське населення – це ключове питання», – зазначив британсько-іранський історик і політолог Алі Ансарі з університету Сент-Ендрюс.

«Зараз я б не назвав ситуацію критичною, але подальші значні витрати обтяжать американську здатність витрачати ресурси на інші оперативні плани, такі як ті, що стосуються Індо-Тихоокеанського регіону, у зв’язку з непередбаченою ситуацією з Китаєм», – заявив аналітик відкритих джерел Джон Рідж.

Подальший розвиток подій на Близькому Сході залишається непередбачуваним. Чи зможе Трамп досягти бажаного результату, не занурившись у тривалу війну, яка може зміцнити режим, який він прагне зруйнувати? Відповіді на ці питання стануть зрозумілими в найближчі тижні, коли іранське населення та світова спільнота реагуватимуть на цю "велику авантюру".