"Ми гріємо повітря": куди зникає тепло київських ТЕЦ і як це змінити

Енергетична система Києва та області потребує радикальних змін, проте її відновлення в колишньому вигляді після завершення бойових дій є малоймовірним та недоцільним.

Про це заявив експерт зі сфери теплопостачання Володимир Ануфрієв в ефірі з політологом Юрієм Романенком.

За словами фахівця, головною перешкодою для швидкої модернізації є критичний стан інфраструктури, яка десятиліттями не оновлювалася.

Експерт наголосив, що станом на сьогодні інженерна база столиці перебуває у плачевному стані, що робить перехід на нові технології складним технічним завданням.

"До цих вимкнень інфраструктура, наприклад, Києва, тепломереж, вона була зношена на 87%. Ми не знаємо на даний час, який стан фактично цієї системи опалення, яка вимкнута - багато порозмерзалося труб і всього іншого", - зазначив Ануфрієв.

Фахівець навів приклад того, як стара система не витримує навіть звичайних ремонтів: "Коли міняли донори, насосне обладнання на водопостачання, включали на повну потужність насоси - і певні труби почали лопатися, тому що вони були ще закладені в 70-х роках".

Юрій Романенко підтримав тезу про неефективність, навівши приклад Київської ТЕЦ-5: "Вона викидає стільки тепла, скільки необхідно для опалення міста типу Обухова чи Українки. Тільки за рахунок цього тепла, яким гріється труба, можна було б їх опалювати".

Обговорюючи модель децентралізації, Ануфрієв виділив теплові насоси як один із базових елементів, але застеріг від їхнього хаотичного встановлення.

"Теплові насоси йдуть з низькопотенційним теплом - до 50-55 градусів максимум. У чавунних батарей робоча норма - 65-70 градусів. Щоб догрівати - це треба ТЕНи, це перевитрати і навантаження на систему", - пояснив він.

Альтернативою можуть стати когенераційні установки, які одночасно виробляють і тепло, і електрику. Проте їхнє впровадження - це серйозний виклик:

"Якщо ми беремо когенераційну станцію, там треба ціла команда, яка буде управляти. Обслуговування, управління, відвантаження електроенергії в мережу, синхронізація з мережею - це комплекс управлінських задач, до яких треба готувати людей. Тобто це не швидка історія".

Володимир Ануфрієв також звернув увагу на те, що багато підприємств буквально "гріють повітря", хоча могли б опалювати цілі райони.

"Більшість виробництв в процесі своєї діяльності мають надлишки виділення тепла, яке також може утилізуватися для опалення ближніх домівок чи адміністративних корпусів. Встановлення теплоутилізатора дозволило б збирати близько 1,2 МВт тепла, яке просто викидають на вулицю", - підкреслив експерт.

На думку експертів, успіх децентралізації залежить не від однієї обраної технології, а від поєднання генерації та енергоефективності.

"Інженерія ефективна лише в комплексному застосуванні. Ми ставимо більш енергоефективну генерацію і - що більш важливо - ми зменшуємо втрати. Тільки в такому підході це буде доцільно. Для того щоб зрозуміти, куди ми хочемо йти, треба проаналізувати, де ми знаходимось", - резюмував Ануфрієв.