Позиція "в танку": як пасивні власники заважають роботі ОСББ

Найбільшою проблемою для легітимності рішень ОСББ під час повномасштабної війни став виїзд співвласників. Багато хто намагається дистанціюватися від проблем будинку, вважаючи, що відсутність у квартирі звільняє від обов'язків.

Про це заявила менеджерка з управління нерухомістю Ольга Рубльова в ефірі політолога Юрія Романенка.

"Багато хто займає позицію: "Я виїхав, я квартирою не користуюсь, мене не чіпайте". Але ж податки, комунальні внески на утримання будинку та обов'язок брати участь у житті ОСББ нікуди не зникли. Квартира – це не тільки актив, який дорожчає, це й відповідальність", – наголосила Рубльова.

Єдиним виходом у цій ситуації стало впровадження електронних цифрових підписів (ЕЦП), проте це вимагає від голови правління навичок IT-консультанта.

"Зараз ми можемо використовувати електронні цифрові підписи. Це значно спрощує роботу з тими, хто за кордоном. Але знайти людину в умовній Німеччині, достукатися до неї в месенджері, пояснити, за що ми голосуємо, і переконати витратити час на підписання – це величезна робота", – пояснила фахівчиня.

Рубльова зауважила, що пасивність власників, які "в танку", безпосередньо шкодить інженерному стану будинку, оскільки без кворуму неможливо прийняти жодне стратегічне рішення.

"Якщо ми не набираємо 50% плюс один голос через тих, хто "в танку", будинок паралізується. Ми не можемо затвердити кошторис, не можемо підняти тариф, не можемо зайти в програму енергоефективності. І будинок починає просто "проїдати" свій ресурс", – застерегла вона.

Попри складність процесів, експертка вбачає в ОСББ фундамент для побудови громадянського суспільства. Вміння сусідів домовитися про ремонт спільної труби є іспитом на зрілість усієї нації.

"Я завжди кажу: ОСББ – це школа демократії. Тут ви вчитеся домовлятися з сусідом, якого ви, можливо, терпіти не можете, але у вас спільна труба. Якщо ви не домовитеся на рівні будинку, то як ви збираєтесь будувати країну? Це база", – підсумувала Ольга Рубльова.

Юрій Романенко погодився з цією тезою, зазначивши, що будинок – це "держава в мініатюрі", і якщо процеси розвалюються на рівні під’їзду, годі чекати успіху на загальнонаціональному рівні.