Трамп і Нетаньягу: Таємний дзвінок, що запустив операцію проти Ірану

23 лютого відбулася ключова телефонна розмова, що згодом призвела до ухвалення рішення щодо початку військової операції проти Ірану. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час цієї бесіди з президентом США Дональдом Трампом поділився розвідувальними даними. Ці дані свідчили про те, що верховний лідер Ірану та його ключові радники планували зібратися в одному місці в Тегерані вранці 28 лютого, надаючи тим самим унікальну можливість для США та Ізраїлю завдати удару по вищому керівництву іранського режиму.

Інформація, отримана від ізраїльської сторони, була згодом підтверджена Центральним розвідувальним управлінням США. За словами трьох співрозмовників видання Axios, розгляд операції відбувався ще за тиждень до зазначеної дати, проте її відклали з розвідувальних та оперативних причин, серед яких були несприятливі погодні умови.

Водночас, американські посадовці повідомили, що Трамп свідомо не згадував Іран під час своєї щорічної промови перед Конгресом. Цей крок був спрямований на те, щоб не насторожити іранське керівництво і не змусити верховного лідера піти у підпілля до початку операції.

У цей самий період, спецпредставники президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф, перебуваючи у Женеві, донесли невтішні новини про результати переговорів із іранською стороною. Дипломатичні спроби врегулювання ситуації не дали бажаного результату.

Після цього Трамп, ґрунтуючись на підтвердженні розвідувальної інформації та безрезультатності дипломатичних зусиль, о 22:38 за київським часом віддав остаточний наказ про проведення атаки, запланованої на суботу, 28 лютого.

Фахівці припускають, що у Вашингтоні могли переслідувати кілька цілей. Одна з версій полягає в прагненні адміністрації Трампа до швидкої перемоги через точкові удари або спецоперації проти керівництва Ірану з подальшим поверненням до переговорів. Інший сценарій може передбачати ширші вимоги, такі як повна відмова Ірану від ядерної програми, ліквідація балістичних ракет та послаблення союзних угруповань у регіоні.

Ці події розкривають складність геополітичних маневрів, де кожен крок є частиною більшої стратегії, що включає як військові, так і дипломатичні інструменти, а також елементи дезінформації.

Історія цього дзвінка відображає складну взаємодію розвідки, дипломатії та військової стратегії на міжнародній арені. Вона нагадує про те, що за кожним великим геополітичним рішенням стоять численні переговори та оцінки, що мають потенціал змінити долі цілих народів.