Несподіваний поворот: суд зменшив заставу фігуранту справи «Мідас»

У тиші судової зали Вищого антикорупційного суду, 5 березня, відбулося засідання, яке знову привернуло увагу до гучної «справи Мідас». На порядку денному стояло питання про продовження запобіжного заходу ексраднику міністра енергетики Ігорю Миронюку, відомому в матеріалах слідства під кодовою назвою «Рокет».

Миронюк, якого правоохоронці підозрюють в участі у схемі масштабних розкрадань у сфері енергетики, з листопада 2025 року перебуває в Київському СІЗО. Його адвокати наполягали на повній відмові у застосуванні запобіжного заходу, в той час як прокурор вимагав залишити без змін попередній розмір застави — 126 млн грн.

Прокурор наголошував на збереженні початкової застави у 126 млн грн, аргументуючи це фактами, що могли свідчити про потенційний вплив Миронюка на правоохоронців. Проте, суддя прийняв рішення про продовження строку тримання під вартою на два місяці, при цьому зменшивши суму застави до 100 млн грн.

У разі внесення застави, Миронюк зобов'язаний буде виконувати низку процесуальних обов'язків: прибувати до детектива, прокурора чи суду за першою вимогою, не залишати Київ та Київську область без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з визначеними особами, здати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю.

Ця справа розпочалася 10 листопада 2025 року, коли НАБУ заявило про спецоперацію «Мідас», спрямовану на викриття корупції в енергетиці. Тоді було затримано п'ятеро підозрюваних з семи, яким оголосили підозри. Серед фігурантів – бізнесмен Тимур Міндіч («Карлсон»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатома» Дмитро Басов («Тенор»), а також ще четверо «працівників» так званого бек-офісу з легалізації коштів, зокрема Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко та Людмила Зоріна.

Наразі Ігор Миронюк продовжує перебувати під вартою, оскільки заставу у 126 млн грн досі не внесено. Цей розвиток подій підкреслює складність та масштабність боротьби з корупцією у стратегічно важливих галузях, таких як енергетика.

Національне антикорупційне бюро України повідомило про спецоперацію «Мідас», спрямовану на викриття корупції у сфері енергетики, що включала в себе 15 місяців роботи та 1000 годин аудіозаписів. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на «Енергоатом», систематично отримуючи від 10% до 15% від вартості укладених контрактів. Ця схема отримала неофіційну назву «шлагбаум».

У НАБУ заявили про документування діяльності високорівневої злочинної організації. Керівник САП Олександр Клименко створив комісію для розслідування можливого витоку даних у цій справі. Зокрема, існують версії, що Миронюк є кумом ексміністра Галущенка, що може пояснювати підвищену увагу до його персони та резонансність справи. Державна служба фінансового моніторингу заблокувала значну суму кошті, передбачених як застава для Миронюка.

«Прокурор наполягав залишити в силі попередній запобіжний захід та не зменшувати розмір застави — 126 млн грн. Її досі не внесено, і він перебуває під вартою», — інформує громадська організація Transparency International Ukraine.

Попри зменшення розміру застави, фігурант справи «Мідас» Ігор Миронюк залишається під вартою, що підкреслює послідовність судової системи у боротьбі з корупцією. Подальший розвиток подій у цій справі стане лакмусовим папірцем для здатності України очистити державні структури від тіньових схем та відновити довіру суспільства до правосуддя.