/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F429d2818f1e80197477b82ad1ebca56e.jpg)
Три тижні до голоду: країни Затоки опинилися на межі продовольчої катастрофи через морську блокаду
Повномасштабна війна на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки ставлять найбагатші країни Аравійського півострова перед реальною загрозою масштабного голоду.
Через критичну залежність від морського імпорту продовольства Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар можуть зіткнутися з гуманітарним колапсом вже до кінця березня. Про це в ефірі з політологом Юрієм Романенком заявив аналітик Ігор Тишкевич.
За словами експерта, попри колосальні фінансові ресурси, держави Перської затоки фізично не здатні прогодувати своє населення через географічні та кліматичні особливості.
"Достатньо подивитися на фізичну карту регіону - орних земель, умовно кажучи, або земель, які можна використовувати для сільського господарства, мало. Як не парадоксально, але велика частина з них вона в Ємені, який воює", - зазначає Тишкевич.
Аналітик наголошує на гігантських обсягах продовольства, які щодня потрібні регіону для підтримки життя громадян та мільйонів трудових мігрантів.
"Саудівська Аравія при населенні громадян — хвилиночку, громадян, я не кажу про заробітчан, я не кажу, скажімо так, про туристів, близько 31-32 мільйонів, Об'єднані Арабські Емірати - близько десяти. Саудівська Аравія імпортує продуктів харчування на суму понад 9,5 мільярда доларів на рік, Емірати - щось близько 6 мільярдів доларів на рік", - наводить цифри експерт.
Блокування ключових морських артерій означає, що цей потік їжі миттєво припиняється. Тишкевич дає жорсткий прогноз розвитку подій найближчими тижнями.
"Більшість продуктів харчування пливуть морем. Ормузька протока закрита, кораблів немає. Це означає, що, умовно кажучи, продуктів у розрахунку не на 30, а якщо ми говоримо про Саудівську Аравію з урахуванням працівників, на 60 мільйонів осіб протягом уже майже тижня не завозиться", - пояснює аналітик.
Він описує чіткий таймінг наближення кризи: "Через днів п'ять почнуть говорити про необхідність продовольчих поставок, через днів 15 почнуть говорити про нестачу продовольства, через днів 20 частина мігрантів почнуть вити на кшталт: як нам тут виживати? І почнуться великі гуманітарні експедиції або операції".
Тишкевич також розвінчує міф про те, що країни Затоки зможуть швидко переорієнтуватися на наземні шляхи постачання, наприклад, через Червоне море.
"Я подивився, так, порти є (на Червоному морі — ред.), але є одне маленьке "але". У Саудівській Аравії залізниці, яка б з'єднувала обидва береги, тобто Червоне море і Перську затоку, не існує. Емірати і Саудівська Аравія - теж залізничного сполучення між двома країнами немає", - констатує експерт.
Не краща ситуація і з міжнародним залізничним сполученням, на яке покладалися великі надії в рамках різних "мирних угод" минулих років.
"Теоретично можна з Йорданії та Ізраїлю. Тому що про це говорили довго, тому що з Ізраїлю це була "дорога миру", її називали, це проект двадцять першого року. За ідеєю, у двадцять шостому році в січні мали закінчити", - розповідає аналітик.
Але реальність виявилася іншою. Як зазначає Тишкевич, цей амбітний проект так і залишився на папері.
"Суть у тому, що там із різних причин, але вони її не починали навіть будувати. Тобто там виходить 200-кілометрова ділянка, Саудівська Аравія дотягнула до кордону з Йорданією, і ця залізниця закінчується красивим тупиком, ну який, так дійсно дуже шикарно зроблений. Але це красивий тупик. А з йорданського боку там йде плоскогір'я, де, як то кажуть, кінь не валявся", - констатує експерт.
Використання виключно автомобільного транспорту в умовах війни також виглядає нереалістичним сценарієм.
"Автомобілі - так, залишається, але питання: а чи достатньо автомобільний парк тих самих рефрижераторів для того, щоб ще раз: з дуру на 60 мільйонів завезти? Ні", - підсумовує Ігор Тишкевич.
До того ж, будь-який міст у гірській місцевості може бути легко знищений кількома іранськими безпілотниками, що остаточно паралізує логістику на півострові.
"Південний схід, та й південний захід Аравійського півострова - це в тому числі гірські масиви і там мости через ущелини. Ти просто роздовбуєш міст, це дешевше на 100%, там "Шахед" - і все, і тоді виходить, що автомобільної дороги немає", - підкреслює Тишкевич вразливість наземної логістики.

