Не ПДВ і не акциз: як уряд планує підтримати українців під час паливної кризи

На тлі стрімкого зростання світових цін на нафту, спричиненого геополітичними ризиками та ситуацією навколо Ірану, Україна зіткнулася зі значним подорожчанням пального. Це викликало занепокоєння серед громадян та бізнесу щодо майбутніх фінансових навантажень. Багато хто очікував, що влада піде на радикальні кроки, такі як зниження акцизів або податку на додану вартість (ПДВ) на пальне, щоб стабілізувати ціни.

Проте під час пленарного засідання Верховної Ради прем'єр-міністерка Юлія Свириденко чітко дала зрозуміти, що Кабінет Міністрів не планує знижувати ці податки. Вона заявила, що всі податки та збори є життєво важливим джерелом дохідної частини бюджету, з якої фінансується українська армія в умовах повномасштабної війни, зазначивши, що утримання поточного рівня оподаткування нафтопродуктів необхідне для забезпечення потреб оборони.

Замість зниження податків, уряд розробив програму кешбеку на пальне. Ця ініціатива стала відповіддю на доручення президента України Володимира Зеленського, який наказав підготувати заходи для підтримки українців. Президент наголосив на важливості підготовки програми для тих, хто відчуває особливий тиск через дестабілізацію паливного ринку.повідомила прем’єр-міністерка України Юлію Свириденко.

Як пояснила Свириденко, українські водії зможуть повернути частину витрачених коштів: 10% на бензин, 15% на дизель та 5% на автогаз. Цей кешбек діятиме до 1 травня 2026 року та поширюватиметься на АЗС, залучені до державної програми. Виплати здійснюватимуться на основі вже чинної програми "Національний кешбек", якою користуються близько 9,4 мільйона українців.

Крім програми кешбеку, уряд вживає інших заходів для стабілізації цін. Державна компанія "Укрнафта" реалізовуватиме пальне з мінімальною торговельною націнкою, щоб створити орієнтир справедливої ціни на ринку. Також посилено контроль за діяльністю операторів ринку: Антимонопольний комітет України та Держпродспоживслужба активніше відстежуватимуть ціноутворення, аби запобігти необґрунтованому підвищенню вартості пального.

Міністр енергетики Денис Шмигаль зазначив, що Україна імпортує понад 85% пального, тому світова паливна криза, спричинена конфліктом в Ірані, неминуче впливає на внутрішній ринок. Його ключове завдання – не допустити повторення ситуації весни 2022 року, забезпечуючи насамперед потреби Сил оборони. Україна продовжує переговори з міжнародними партнерами щодо додаткових постачань, імпортуючи пальне з понад 10 країн, зокрема Польщі, Литви, Румунії та Греції. У березні було імпортовано майже 250 тис. тонн бензину, дизельного пального та скрапленого газу, а у резервах країни наявні по майже 100 тис. тонн бензину і дизелю.

Світовий ринок нафти переживає період нестабільності через воєнний конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном, а також загрозу блокади поставок через Ормузьку протоку. Це призвело до значного зростання цін, що відчувають споживачі по всьому світу, включно з Україною. Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) вже домовилися про масштабне вивільнення нафти з надзвичайних запасів для стабілізації ринку.

Вплив цін на пальне на вартість продуктів харчування в Україні очікується мінімальним. Міністерство аграрної політики запевнило, що ситуація на ринку залишиться стабільною, оскільки витрати на пальне становлять приблизно 10–15% у структурі собівартості аграрної продукції. Навіть у разі зростання вартості пального, ціни на продукти аграрного сектору можуть зрости не більш як на 1–2%. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

"Я хочу нагадати, що всі податки і збори йдуть в дохідну частину бюджету, з якої фінансується армія," — наголосила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, пояснюючи рішення уряду не знижувати податки на пальне.

Така стратегія уряду демонструє баланс між фінансовою підтримкою військових потреб країни та прагненням пом'якшити економічний тиск на громадян. Подальший розвиток ситуації залежатиме від стабілізації на світових ринках і ефективності впроваджених механізмів підтримки, а також від здатності держави адаптуватися до мінливих геополітичних умов.