/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Ff7a4f117e73d3eb08ed9d4f079b8d55b.jpg)
Банк подав у суд на зниклого безвісти військового: родина отримала позов
До повномасштабної війни Володимир Буренко працював далекобійником. З мобілізацією він хотів забезпечити майбутнє дружини Олени, тому вони взяли кредит на 75 тисяч гривень для відкриття невеликого продуктового магазину в селі на Вінниччині. Кошти призначалися для придбання холодильних вітрин, обладнання та кондиціонера, а банк був повідомлений про статус Володимира як військовослужбовця.
Восени 2024 року Володимир служив навідником на Харківщині, на одному з найгарячіших напрямків. Після одного з бойових виходів він перестав виходити на зв’язок, і згодом родині повідомили, що Володимир зник безвісти поблизу Лозової. Дружина Олена самотужки їздила на Харківщину, розшукуючи чоловіка, і навіть, за її словами, впізнала його на відео з полоненими, поширеному російськими джерелами, хоча офіційного підтвердження полону не було.
Після зникнення чоловіка Олена звернулася до банку, надавши витяг із реєстру зниклих безвісти та просячи заморозити кредитний рахунок. Вона прагнула погасити лише основну суму боргу без відсотків, адже законодавство передбачає, що військовослужбовцям не повинні нараховуватися відсотки за кредитами під час служби. У банку її запевнили, що "все заморозиться".
Через рік Олена отримала судовий позов від банку, який вимагав повернути 94 тисячі гривень: 75 тисяч гривень основного боргу та майже 19 тисяч гривень нарахованих відсотків. Працівники місцевого відділення банку підтвердили журналістам, що мали документи про статус Володимира як військового та його зникнення безвісти, але не змогли пояснити причини подання позову та нарахування відсотків.
Справу розглядав Липовецький районний суд, який вирішив зупинити провадження, оскільки Володимир є військовослужбовцем зі статусом зниклого безвісти, що унеможливлює розгляд справи. Після суспільного резонансу та розголосу в медіа, зокрема на ТСН, представники банку зв'язалися з родиною та пообіцяли відкликати позов і повернути нараховані відсотки.
Цей випадок не єдиний, що викликає питання щодо взаємодії банківської системи з військовослужбовцями. Раніше суспільство активно обговорювало подібну історію військового Руслана Книша, який після важкого поранення зіткнувся з проблемами при оформленні банківської карти. Тоді для вирішення ситуації знадобилося втручання керівництва Національного банку.
Історія родини Буренків знову привернула увагу до питання, як банківські установи працюють з кредитами військовослужбовців та їхніх родин, особливо враховуючи наявні пільги для захисників України. Це підкреслює необхідність системного підходу до врегулювання таких ситуацій, щоб забезпечити належний захист прав військових та їхніх близьких.
Ця історія є нагадуванням про важливість не лише юридичного, але й етичного підходу до захисників, які ризикують життям заради країни, та їхніх сімей. Вона акцентує увагу на потребі у чіткості та послідовності в роботі фінансових установ, аби уникнути додаткових тягарів для тих, хто вже несе важкий хрест війни.

