Арешт полковників УДО: суд продовжив тримання під вартою у справі про держзраду
Голосіївський районний суд Києва 17 березня 2026 року розглянув клопотання прокурора Андрія Похіла щодо продовження строків арешту для Олександра Деркача та Андрія Гука. Обидва обвинувачені є полковниками Управління державної охорони.
Прокурор наголосив на ризиках втечі, впливу на свідків та можливості вчинення нових злочинів. Захист, натомість, просив обрати інший запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою. Колегія суддів задовольнила клопотання прокуратури та залишила полковників під арештом до 15 травня.
Історія цієї справи почалася у травні 2024 року, коли Служба безпеки України заявила про викриття планів російських спецслужб щодо ліквідації тодішнього очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова. Слідство стверджує, що для реалізації цих планів мав бути задіяний агент на місці, який би передав інформацію про прибуття Буданова, після чого по будівлі планувалося нанести ракетний удар та атакувати її дроном.
Серед фігурантів справи — полковник Андрій Гук. За версією слідства, у 2023 році саме він заклав у схрон дрон та вибухівку, які ФСБ планувала використати для замаху. Крім того, Гука підозрюють у залученні до співпраці з ФСБ іншого полковника держохорони, Олександра Деркача. Обидва офіцери підозрюються у державній зраді, а Гук — також у терористичному акті та незаконному зберіганні зброї. Деркач за версією слідства, збирав інформацію про міжнародну військову допомогу та кадрові зміни, яку потім передавав Гуку для російських кураторів.
Обвинувачені знаходяться під вартою з травня 2024 року, їх затримали за підозрою у співпраці з Федеральною службою безпеки. Заява СБУ від травня 2024 року вказувала на викриття цілої мережі агентів ФСБ, які готували замахи на найвище керівництво України. За версією слідства, цю мережу, керовану з Москви, складали, зокрема, двоє полковників УДО.
Розгляд справи по суті ще не розпочався, а обвинувачені не визнають свою провину.
Ця справа є частиною ширшої серії викриттів, що стосуються спроб російських спецслужб дестабілізувати ситуацію в Україні та усунути ключових посадовців. Голова Служби безпеки України Василь Малюк раніше повідомляв про плани російських спецслужб щодо його ліквідації та ліквідації Кирила Буданова. У квітні 2025 року матеріали справи передали до суду.
Викриття подібних агентських мереж демонструє постійні спроби зовнішніх сил впливати на внутрішню політику та безпеку країни, використовуючи для цього громадян України. Це підкреслює важливість контррозвідувальної роботи та пильності у всіх сферах державного управління.
Подальший хід судового процесу проллє світло на деталі цього заплутаного шпигунського сюжету, який розкриває методи роботи ФСБ та їхні спроби впливати на українську державність. Суспільство очікує остаточного вироку, який визначить долю полковників та підтвердить дієвість органів правопорядку у боротьбі з державними загрозами.

