Приховані мільярди: як «Астерс» заробляла на держгігантах без тендерів

Наприкінці 2022 року, коли країна перебувала у важкі часи, державна компанія «Укрнафта» укладає контракт з юридичною фірмою «Астерс». Договір був підписаний без жодного тендеру, а погодинна оплата юристів коливалася від 200 до 700 євро, що призвело до щомісячних виплат у 10 мільйонів гривень.

Ця угода привернула увагу через зв'язок з Олексієм Резніковим, який очолював «Астерс» з 2018 по 2021 рік, а потім став міністром оборони у 2021 році. Саме під управління його відомства згодом перейшла «Укрнафта». Попри обіцянки керівника «Укрнафти» Сергія Корецького використовувати систему Prozorro, контракт було укладено напряму. Гроші перерахували влітку 2023 року, безпосередньо перед звільненням Резнікова.

Інша схема була застосована у співпраці з «Укрзалізницею». Тендер на реструктуризацію облігацій виграла британська фірма Dechert LLP, запропонувавши аномально низьку ціну — 12,9 мільйона гривень замість початкових 26 мільйонів. Секрет «дешевизни» полягав у залученні «Астерс» як субпідрядника, що дозволило юридичній фірмі отримати половину контракту без прямої конкуренції.

Проте найбільші суми «Астерс» отримала після націоналізації Приватбанку у 2016 році. Національний банк України заплатив юристам 125 мільйонів гривень, а сам Приватбанк — близько 700 мільйонів гривень. Лише за 2019 рік структура «Астерс Консалт» отримала від Приватбанку понад 583 мільйони гривень. Погодинні ставки партнерів фірми сягали 315 євро.

Діяльність фірми неодноразово потрапляла в поле зору правоохоронних органів. У 2021 році ДБР розслідувало розтрату коштів, а у 2019 році СБУ вивчала справу про державну зраду через передачу конфіденційних даних працівників спецслужб особам, пов’язаним із РФ. Також згадується роль Катерини Рожкової з НБУ, яку західні медіа звинувачували у сумнівних фінансових операціях разом із Олексієм Дідковським. Однак, обидві справи досі не мали логічного фіналу.

Загалом, за даними розслідування, через цю юридичну фірму пройшло понад мільярд гривень державних коштів. Ці суми були отримані за завищеними ставками, що, на думку журналістів, перевищують світові стандарти. Державні кошти, які могли б бути спрямовані на соціальні потреби, осіли на рахунках юридичної компанії, викликаючи питання щодо прозорості використання бюджетних ресурсів. Подробиці щодо цієї ситуації були розкриті на сайті Акценти.

Про події, що розкривають інші аспекти української політики та військових закупівель, повідомляли й інші медіа. Зокрема, у НАБУ заявляли, що не оголошували підозри ексміністру оборони Олексію Резнікову у справі про закупівлі для ЗСУ, що свідчить про складність та багатогранність розслідувань у таких великих справах, що стосуються державних коштів.

«Це лікарні, школи, зарплати лікарям. Це гроші під час війни. А вони осідають у кишенях партнерів однієї юрфірми за ставками, які не снилися навіть топовим західним фірмам», – підсумовують у виданні, акцентуючи увагу на масштабах фінансових втрат для держави.

«Підтримайте "5 канал" на "Патреоні". Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською», – закликають до підтримки в «5 каналі», що підкреслює важливість незалежних розслідувань та ролі медіа у висвітленні таких тем.

Історія «Астерс» і державних гігантів є нагадуванням про постійну потребу у посиленому контролі над використанням бюджетних коштів. Вона підкреслює важливість прозорості у всіх державних закупівлях, аби кожен мільйон гривень служив на благо суспільства, а не осідав на рахунках приватних компаній.