Несподіваний поворот: Чому ЗСУ міняють стратегію підготовки бійців?

Ще на початку 2024 року, за словами офіцера відділу взаємодії з медіа управління зв’язків з громадськістю Головного управління комунікацій ЗСУ майора Дмитра Лиховія, українські військовослужбовці активно продовжували фахову підготовку на іноземних зразках озброєння та військової техніки. Ця робота охоплювала різні напрямки – від базової загальновійськової підготовки (БЗВП) до вишколу командирів-лідерів та інструкторів.

Найбільший інтерес викликають плани на 2026 рік, коли заходи БЗВП для українців заплановані на території трьох країн Європейського Союзу, за підтримки чотирьох держав-членів НАТО. Це свідчить про збереження міжнародної співпраці, хоча і з певними змінами.

Проте, за останні два роки, спостерігається значне зменшення кількості українських військових, які проходять БЗВП за кордоном. Це не спонтанне рішення, а результат цілеспрямованої політики ЗСУ, спрямованої на нарощування власних можливостей.

Ключову роль у цій зміні відіграє перенесення підготовки в Україну, зокрема, до більш безпечних регіонів. В українських навчальних центрах інструктори мають можливість ефективніше інтегрувати бойовий досвід, отриманий у ході сучасної війни. Крім того, на власній території легше проводити заняття з інтенсивним використанням дронів та засобів РЕБ, а також нічні стрільби.

Збройні сили України також оптимізували підготовку військовослужбовців за кордоном, диференціюючи країни-партнерів за їхньою спеціалізацією. Деякі країни зосереджуються на БЗВП, інші – на підготовці командирів-лідерів або фаховій технічній підготовці. Частина партнерів перенаправляє свої ресурси для вишколу українських воїнів на території третіх країн, що сприяє ефективнішому використанню фінансових та матеріально-технічних можливостей.

Генеральний штаб ЗСУ висловив впевненість, що українські Збройні сили здатні власними силами підготувати необхідне поповнення. Ця підготовка адаптується до вимог високотехнологічної війни, включаючи зростаючу складову безпілотних систем і використання власного бойового досвіду, який вже увійшов у шосте видання програми БЗВП та викликає інтерес у західних партнерів.

Зміни в підходах до підготовки українських військових є відповіддю на виклики сучасної війни. Це не просто перенесення локацій, а комплексна стратегія, що включає адаптацію програм, використання передових технологій та максимізацію бойового досвіду. Підготовка значною мірою переноситься в більш безпечні регіони, а полігони посилюють заходи безпеки та розосереджуються. Також БЗВП частково відбувається на фондах бойових бригад.

Попри всі переваги вітчизняного вишколу, в Генштабі визнають і безперечні плюси базової підготовки за кордоном, такі як якісна навчальна матеріально-технічна база, відсутність перерв на повітряні тривоги та досвідчені інструктори. Саме тому вишкіл військовослужбовців ЗСУ у країнах НАТО продовжується, незважаючи на зменшення обсягів базової підготовки.

«Саме в Україні ми маємо змогу без зайвих клопотів проводити заняття з інтенсивним використанням дронів, засобів РЕБ, нічними стрільбами, заходами зміцнення психологічної стійкості воїнів тощо. Крім того, підготовка в Україні не потребує складної логістики»

У Генштабі переконані, що Збройні сили України спроможні підготувати необхідні обсяги поповнення власними зусиллями - з адаптацією до вимог сучасної високотехнологічної війни, зі зростаючою складовою безпілотних систем та з використанням власного бойового досвіду. Він зібраний у шосте видання програми БЗВП, в якій зацікавлені й західні партнери.

Таким чином, майбутнє військової підготовки українських захисників бачиться у гібридному форматі: поєднання високоякісного навчання за кордоном з ефективним використанням власних ресурсів та бойового досвіду на території України, що дозволить краще відповідати викликам сучасної війни.