Рада регулює Telegram: що приховує законопроєкт №11115 і чому українців це стосується?

Початком цієї історії став момент, коли стало очевидно, що українське законодавство не встигає за розвитком цифрового середовища. Якщо гіганти на кшталт YouTube вже підпадають під регулювання, то Telegram, яким, за даними опитування Ipsos, користуються 62% українців як джерелом інформації (а інші дослідження називають понад 80%), залишався поза правовим полем. Для порівняння, у країнах ЄС цей показник коливається від 5% до 30%.

Микола Княжицький, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та автор ініціативи, 25 березня повідомив у Facebook про одноголосну підтримку документа профільним комітетом. Він наголосив, що ситуація стала безальтернативною, оскільки через ці мережі організовуються злочини, від шахрайства до терактів.

Законопроєкт №11115 не забороняє месенджери і не встановлює цензуру чи зачіпає анонімність користувачів. Його суть полягає у встановленні базової відповідальності платформ. Зокрема, сервіси мають офіційно розкривати інформацію про власників і фінансування, мати офіційний канал взаємодії з українською владою, а також оперативно реагувати на випадки тероризму, шахрайства чи загроз національній безпеці.

У разі невиконання цих вимог передбачено санкції: від фінансових обмежень до заборони використання таких платформ державними органами, банками та структурами, що працюють із персональними даними громадян. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі, що до другого читання законопроєкту важливо буде пропрацювати практичні механізми реалізації цих санкцій, оскільки з сервісами на кшталт Telegram це технічно складно.

Цей закон, за словами Княжицького, має стати першим, максимально м'яким кроком до посилення безпеки в інформаційному просторі. Він також зазначив, що законопроєкт відповідає європейському праву і не має негативних висновків Ради Європи, а підхід документа отримав розуміння з боку Єврокомісії з урахуванням воєнних умов України.

Україна активно співпрацює з європейськими партнерами над законодавством щодо регулювання соціальних мереж. Це відбувається на тлі того, що навіть у Європейському Союзі визнають ризики, пов'язані з такими платформами, як TikTok, що фактично виконують функції соціальних мереж, і є прагнення до спільного підходу в цій сфері.

Документ №11115 підкреслює потребу української держави захищати своїх громадян від загроз, що надходять через цифрові платформи, оскільки частина з них або не реагує взагалі, або реагує повільно, або вже після того, як шкоду завдано. Важливою є відсутність цензури та посягань на анонімність користувачів, фокус саме на відповідальності платформ.

"Ключове: ми регулюємо не контент і не користувачів. Ми регулюємо поведінку платформ. Бо сьогодні частина з них або не реагує взагалі або реагує повільно, або реагує тоді, коли шкода вже завдана. Українська держава має мати інструменти, щоб захистити своїх громадян", — наголосив Микола Княжицький.

"Від себе скажу, що тут важливо буде до другого читання подумати про практичні механізми реалізації цих санкцій (тому що з Телеграм це складно технічно), але в цілому напрямок думки правильний", — додав Ярослав Железняк.

Таким чином, прийняття законопроєкту №11115 відкриває шлях до нового етапу взаємодії між державою та цифровими платформами, що має на меті не обмеження свободи слова, а посилення безпеки в інформаційному просторі. Це перший крок, який, у разі потреби, може бути посилений, щоб забезпечити надійний захист для українців у цифрову епоху.