Несподівані зміни: Кабмін схвалив податки на посилки та цифрові платформи

Наприкінці березня Кабінет Міністрів України зібрався, щоб ухвалити пакет з трьох законопроєктів, розроблених Міністерством фінансів. Ці документи були покликані адаптувати українське податкове законодавство до європейських стандартів та задовольнити нагальні фінансові потреби країни.

Сергій Марченко, очільник Міністерства фінансів, повідомив про схвалення цих ініціатив через соціальні мережі. Основна мета — зробити податкову систему більш прозорою та справедливою, а також забезпечити стабільне наповнення бюджету для фінансування сектору безпеки та відбудови.

Одним з ключових нововведень є запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Для фізичних осіб пропонується знизити ставку податку на доходи з 18% до 5%, а адміністрування здійснюватимуть безпосередньо платформи. Однак, некомерційні продажі особистих речей, якщо річний дохід не перевищує 2 тис. євро, оподатковуватися не будуть. Ці зміни поширюються на такі сервіси, як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші.

Другий законопроєкт передбачає скасування чинного порогу неоподатковуваного імпорту для міжнародних посилок, який зараз становить 150 євро, та запровадження ПДВ на всі такі відправлення, незалежно від їхньої вартості. Податок пропонується автоматично включати у вартість товару під час покупки на онлайн-платформах. Водночас звільнення для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро, зокрема подарунків, залишається.

Окрім того, уряд запропонував продовжити дію військового збору після завершення воєнного стану. Це рішення обґрунтовується потребами фінансування сектору безпеки та оборони, а також відновленням країни, що, за оцінками уряду, потребуватиме близько 588 млрд доларів.

Запровадження змін щодо оподаткування цифрових платформ та міжнародних посилок заплановано з 1 січня 2027 року. Тепер ці законопроєкти очікують на голосування у Верховній Раді України.

Ці пропозиції покликані привести податкове законодавство України у відповідність до міжнародних стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Директиви ЄС DAC7. Українські та іноземні компанії, що надають цифрові послуги на ринку України, тепер будуть зобов'язані ідентифікувати підзвітних продавців, щорічно подавати звітність до ДПС та ставати на облік у податкових органах.

Хоча ці кроки є логічним продовженням євроінтеграційного курсу України, вони викликали певні дискусії. Наприклад, Верховна Рада 10 березня не підтримала законопроєкт № 14025 про оподаткування цифрових платформ, за який проголосували лише 168 депутатів. Подальша доля нових ініціатив тепер залежить від підтримки парламентарів.

Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що продовження дії військового збору "є вимушеним кроком, зумовленим війною, адже потреби сектору безпеки і оборони залишатимуться значними".

Запроваджений Законопроєкт, як зазначають, має на меті створити рівні конкурентні умови, оскільки "українські виробники та ритейл працюють з податковим навантаженням, тоді як іноземні продавці фактично отримують цінову перевагу".

Ці зміни свідчать про масштабні зусилля України з адаптації до міжнародних економічних стандартів та забезпечення стабільного фінансування під час та після війни. Результати розгляду цих законопроєктів Верховною Радою матимуть довготривалий вплив на економічний ландшафт країни та життя її громадян, а більше оперативних новин у Telegram Апострофа нададуть подальший розвиток подій.