Екоподаток ЄС: чому Україна втрачає мільярди доларів та конкурентоспроможність?
Екоподаток ЄС: чому Україна втрачає мільярди доларів та конкурентоспроможність?

Екоподаток ЄС: чому Україна втрачає мільярди доларів та конкурентоспроможність?

Серед гострих дискусій на «Саміті експортерів» у Києві, що зібрав провідних гравців ринку, особливо виділялося питання впливу екологічного мита CBAM. Під час однієї з галузевих дискусій керівник офісу CEO групи «Метінвест» Олександр Водовіз відверто заявив, що під виглядом захисту довкілля Європейський Союз запровадив інструмент, який фактично є механізмом захисту власного ринку та стимулювання експорту.

Ця заява викликала хвилю занепокоєння, адже виявилось, що українським виробникам через дію CBAM доводиться скорочувати постачання до ЄС. Не маючи змоги конкурувати на рівних умовах, українська металургія втрачає свою конкурентоспроможність на ключовому європейському ринку, що безпосередньо впливає на валютну виручку країни.

Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка підтвердив цю тривожну реальність, визнавши, що умови конкуренції для України та ЄС є нерівними. Він підкреслив, що європейська металургія отримувала державну підтримку на декарбонізацію близько 20 років, тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим. Ця значна різниця у фінансуванні створює прірву між можливостями виробників.

Європейські компанії користуються значними субсидіями на «зелену» трансформацію, в той час як українські виробники, працюючи в умовах війни, стикаються лише зі зростанням витрат. Тарас Качка зауважив, що ринки металургії є висококонкурентними та політизованими, що ускладнює ситуацію для українського бізнесу.

Зрештою, це призводить до того, що Україна недоотримує значний обсяг валютного виторгу. За даними Федерації роботодавців, до 2026 року падіння ВВП України може скласти 8,7 млрд доларів, а до 2034 року ця цифра може збільшитися до 11,3 млрд доларів. Окрім того, країна стикається зі зменшенням податкових надходжень і соціальних внесків до бюджетів на 2,8 млрд доларів до 2026 року та на 3,6 млрд доларів до 2034 року внаслідок скорочення ділової активності.

Українська влада наразі веде переговори з ЄС щодо збереження прийнятних умов експорту, намагаючись знайти вихід із ситуації, що загрожує економічній стабільності країни. Бізнес чекає на чіткий план дій та розрахунки від уряду, аби зрозуміти спільний вектор руху.

Такі події підкреслюють стратегічні виклики, з якими стикаються країни, що прагнуть інтегруватися у європейські ринки без належної державної підтримки для "зеленої" трансформації своїх промислових секторів. Механізм CBAM, хоч і спрямований на захист довкілля, виявляє поглиблення існуючих економічних нерівностей між країнами з різним рівнем розвитку та можливостей.

Проблема з СВАМ є яскравим прикладом того, як геополітичні та економічні реалії можуть зіткнутися, створюючи нові бар'єри замість обіцяної інтеграції. Ці перешкоди вимагають від уряду України пошуку неординарних рішень та посилення переговорних позицій, оскільки металургійна галузь є однією з ключових для економіки.

Олександр Водовіз, керівник офісу CEO групи «Метінвест», заявив, що [говорили](https://metinvestholding.com/ua/media/news/cbam-rosjsjkij-metal-zrostannya-sobvartost-oleksandr-vodovz-na-samt-eksporterv-vd-forbes-pro-golovn-pereshkodi-dlya-eksportu-metalu-do-s), що "СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання, бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?".

Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка визнав, що "європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим".

Ситуація з CBAM не просто економічний виклик, а тест на здатність України відстоювати свої інтереси на міжнародній арені. Від рішучості та ефективності дій уряду залежить не лише доля металургійної галузі, а й загальний добробут країни, її валютна виручка та перспективи майбутнього економічного розвитку. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

Теги за темою
Економіка Бізнес Фінанси
Джерело матеріала
loader
loader