Ядерні реактори Болгарії: Чи отримає Україна нове життя для ХАЕС?

В стінах столиці, де зустрілися президент України Володимир Зеленський та тимчасовий прем’єр-міністр Болгарії Андрей Гюров, напружено обговорювалося майбутнє Хмельницької атомної електростанції.

Володимир Зеленський, висловлюючи готовність України до подальшої співпраці, наголосив на значному дефіциті енергопотужностей, спричиненому окупацією Росією шести блоків атомної генерації. За його словами, в Україні вже існує вся необхідна інфраструктура для двох додаткових блоків, які могли б забезпечити енергією не лише Україну, а й сусідні країни, зокрема Молдову.

Проте болгарська сторона, вустами Андрея Гюрова, зазначила, що головною перешкодою для швидкого вирішення питання є не ціна, а наближення виборів у Болгарії. Тимчасовий уряд зосереджений на підготовці до справедливих та чесних виборів, а будь-яка передача власності реакторів має бути затверджена парламентом.

Це питання перетворилося на складову "електоральної математики" та стало заручником політичної невизначеності. Верховна Рада України, 11 лютого 2025 року, вже голосувала за закупівлю обладнання російського виробництва у Болгарії для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС, а 13 березня 2025 року Президент підписав відповідний законопроєкт № 11392.

Однак у квітні 2025 року віцепрем'єр-міністр Болгарії Атанас Зафіров вже заявляв, що країна не продаватиме Україні два реактори з недобудованої АЕС "Белене", які планували використати для Хмельницької АЕС.

Наразі питання залишається відкритим, а його вирішення залежить від подальших політичних кроків болгарської сторони та її нового уряду, що виникне після виборів. Тим часом, Україна активно шукає альтернативні шляхи для зміцнення своєї енергетичної безпеки.

Україна, яка 40 років не будувала атомних енергоблоків, стикнулася з викликом не лише енергетичної, а й екологічної безпеки. Плани "Енергоатома" щодо добудови ХАЕС неодноразово викликали дискусії через потенційний вплив на екосистему та реалістичність вартості проєкту. У травні 2024 року Кабмін ухвалив рішення про виділення 7,1 млрд грн на відбудову української енергосистеми. Однак "Енергоатом" підкреслював, що цього недостатньо навіть для початку великого будівництва.

Добудова третього енергоблоку Хмельницької АЕС, за оцінками тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка, займе 2,5-3 роки, а четвертого – до чотирьох років, про що він заявив. Це свідчить про довгостроковий характер проєкту та необхідність стабільного фінансування.

"На мій погляд, ми просто подаємо сигнал, що готові до продовження співробітництва у напрямку енергоблоків для атомних станцій. В нас є атомні станції, все під це розраховано. Росія окупувала шість блоків атомної генерації. В Україні ця енергетика достатньо дешева, могла б допомагати і українцям, і експортувати цю допомогу в інші країни, включаючи Близькосхідну Європу і Молдову, яка потерпає від великого дефіциту. Ми сьогодні не можемо це робити, не вистачає", – висловив позицію України Володимир Зеленський.

"Я не думаю, що ціна – це головна проблема станом на зараз. Питання в тому, що, як ви знаєте, Болгарія очікує на вибори за три тижні, тому наш проміжний уряд має головне завдання – підготувати справедливі і чесні вибори. Це питання того, чи зробить парламент це зараз, чи пізніше – це питання електоральної математики", – пояснив Андрей Гюров.

Поки Болгарія готується до виборів, питання про долю ядерних реакторів для Хмельницької АЕС залишається завислим у повітрі. Ця історія підкреслює складність міжнародних переговорів і вплив внутрішньої політики на глобальні енергетичні проєкти. Незважаючи на невизначеність, Україна продовжує шукати можливості для розширення свого енергетичного потенціалу, що є вирішальним для її сталого розвитку та безпеки.