/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F4%2F2823ec8e05ac9cd3a99d66be823f03b5.jpg)
Суд зупинив будівництво бальної зали Трампа: спадщина Білого дому під загрозою
Наприкінці 2025 року Національний фонд охорони історичної спадщини подав позов проти Білого дому, намагаючись зупинити будівництво. Цю ініціативу розпочали після того, як Дональд Трамп, попри початкові обіцянки не чіпати існуючу будівлю, зніс все Східне крило Білого дому, зведене у 1902 році та неодноразово перебудоване.
У липні 2025 року Білий дім оголосив про плани спорудити нову бальну залу. За словами Трампа, проєкт повністю фінансувався ним та донорами, серед яких були великі технологічні та оборонні гіганти, такі як Apple, Google, Microsoft, Amazon, Lockheed Martin, Meta, HP і T-Mobile. Адміністрація президента вважала, що проєкт не потребує схвалення Конгресу.
Проте вже наступного вівторка федеральний суддя Річард Дж. Леон ухвалив рішення про призупинення будівництва. Він підкреслив, що Трамп, ймовірно, не мав повноважень для реалізації такого проєкту без згоди Конгресу, оскільки йшлося про значні зміни для однієї з ключових державних будівель, що обійдуться у 400 мільйонів доларів.
Суддя розкритикував відсутність ясності щодо відповідальних за проєкт та підстав для прийняття приватних внесків на його фінансування. Він надав адміністрації два тижні на подачу апеляції, що вони негайно й зробили. На думку судді, ще не пізно, щоб Конгрес погодив будівництво, але до того часу воно має бути зупинене.
Будівництво бальної зали планувалося завершити влітку 2028 року, за кілька місяців до закінчення терміну повноважень тодішнього президента. Проєкт викликав багато дискусій, адже його вартість постійно зростала з початкових 200 мільйонів до 400 мільйонів доларів.
У рішенні на 35 сторінок суддя Леон зазначив, що президент є лише розпорядником Білого дому для майбутніх поколінь, а не його власником. Це підняло питання про правомірність односторонніх рішень щодо модифікацій національної спадщини.
Скандал навколо бальної зали підкреслив постійну напругу між виконавчими повноваженнями президента та роллю Конгресу у нагляді за державними ресурсами та історичними пам'ятками. Це рішення стало важливим прецедентом, що нагадує про систему стримувань і противаг у американській політичній системі.
Інші суперечливі заяви та дії, подібні до цієї ситуації, відзначалися в політичній кар'єрі Дональда Трампа, часто викликаючи судові розгляди та резонансні заголовки в ЗМІ, зокрема, як це було висвітлено CNN, і реакції у соціальних мережах, зокрема, його допис у Truth Social.
«Президент Сполучених Штатів є розпорядником Білого дому для майбутніх поколінь перших сімей. Однак він не є власником!» — наголосив суддя Річард Леон у своєму рішенні.
«Якщо і доки Конгрес не погодить цей проєкт, надавши відповідну згоду, будівництво має зупинитися. Але хороші новини у тому, що ще не пізно, щоб Конгрес погодив триваюче будівництво», — заявив суддя.
Історія з бальною залою Трампа є яскравим прикладом того, як плани, що здаються грандіозними, можуть наштовхнутися на юридичні та політичні бар'єри, особливо коли йдеться про збереження національної спадщини. Це нагадування про те, що навіть найвищі посадовці підзвітні закону та суспільству.

