Не морем, а суходолом: Саудівська Аравія та сусіди будують нові маршрути для експорту нафти

Країни Перської затоки обговорюють нові маршрути для експорту нафти та газу, щоб зменшити залежність від Ормузької протоки та уникнути ризиків конфлікту. Про це пише Financial Times.

Війна в Ірані змушує держави переглянути плани. А тривалість конфлікту свідчить про те, що слід діяти скоріше і будувати трубопроводи, що обходять Ормузьку протоку.

"Представники урядів і керівники енергетичних компаній зазначають, що нові трубопроводи можуть стати єдиним способом зменшити постійну вразливість держав регіону до перебоїв у протоці, навіть незважаючи на високі витрати, політичну складність та багаторічну реалізацію проєктів", — йдеться у повідомленні видання.

Трубопровід "Схід-Захід": що відомо про плани

Поточний конфлікт підкреслив стратегічне значення трубопроводу "Схід-Захід" Саудівської Аравії. Зазначимо, що він був побудований у 1980-х роках, а довжина його становить 1 200 км. Наразі зрозуміло, що "танкерна війна" між Іраном та Іраком закриє протоку, тож він стає ключовим маршрутом, який доставляє 7 млн барелів нафти на день до червономорського порту Янбу, повністю обходячи Ормузьку протоку.

"З огляду на ситуацію, трубопровід "Схід-Захід" виглядає як геніальний крок", — зазначив один із старших енергетичних керівників регіону.

Важливо Іран висунув нову вимогу для завершення війни: у США відреагували, — CNN

Генеральний директор державної нафтогазової компанії Саудівської Аравії Амін Нассер у березні повідомив, що трубопровід є "основним маршрутом, на якому зараз концентрують увагу".

Тепер королівство розглядає можливість експорту більшої частини своєї добової продукції в 10,2 млн барелів на день трубопроводом, а не через води, що контролює Іран. Це включає дослідження можливості розширення пропускної здатності трубопроводу або будівництво нових маршрутів.

"Усі дивляться на одну карту і роблять однакові висновки"

Попередні плани будівництва трубопроводів у регіоні неодноразово зупинялися через високі витрати та складність. Але, як каже старший радник Атлантичної ради з програм Близького Сходу Майсун Кафафі, настрій у Перській затоці зараз змінився.

"Я відчуваю перехід від гіпотез до практичної реальності. Усі дивляться на одну карту і роблять ті самі висновки", — зазначила вона.

За її словами, замість окремих проєктів найбільш стійким варіантом "не є один альтернативний трубопровід, а мережа, павутина коридорів", хоча вона додала, що це також буде дуже складно реалізувати.

У довготривалій перспективі будь-які нові трубопроводи, ймовірно, стануть частиною торгових маршрутів, через які можна транспортувати широкий спектр товарів, а не лише нафту та газ.

Одним із варіантів є відновлення планів США щодо амбітного коридору, який пройде від Індії через Перську затоку до Європи, відзначив один із чиновників регіону, хоча частина проекту передбачала політично складний трубопровід до порту Хайфа в Ізраїлі.

Експерти висловлюють упевненість, що трубопроводи до Середземного моря будуть побудовані, незалежно від того, чи закінчуються вони в ізраїльських чи єгипетських портах. Адже людям потрібно контролювати власну долю разом із союзниками. Тож, потрібні нафтові трубопроводи, залізничне сполучення по всьому регіону, на суходолі, без вузьких місць., як в Ормузькій протоці.

Вартість альтернативи: скільки коштуватиме новий проєкт постачання нафти і газу

Водночас експерти наголошують на "величезних" перешкодах. Відтворення нафтопроводу "Схід-Захід" за сучасних умов обійшлося б щонайменше в 5 млрд доларів. Водночас більш складні міжнародні маршрути — від Іраку через Йорданію, Сирію чи Туреччину — оцінюють о 15-20 млрд доларів.

"Ці варіанти вже розглядалися. Існують навіть інженерні попередні дослідження для маршрутів з Іраку. Можливість їх реалізації обговорювалася", — додає експерт.

Серед головних ризиків називають наявність великої кількості нерозірваних боєприпасів в Іраку та активність бойових формувань, включно з ІДІЛ. Крім того, географічні умови ускладнюють будівництво: трубопроводи, що ведуть до портів Оману, повинні проходити як пустелі, так і гірські хребти.

Навіть порти Оману залишаються вразливими до іранських загроз — нещодавні удари дронів по порту Салала змусили його тимчасово призупинити роботу.

Політичні питання теж викликають складнощі, зокрема управління інфраструктурою та контроль над потоками нафти. За словами Буша, створення мережі трубопроводів потребуватиме від країн регіону "покласти край індивідуальним підходам і об’єднатися. Раніше вважалося безпечнішим і дешевшим просто завантажити танкер і відправити його у рейс".

Які сценарії обходу Ормузької протоки виглядають реалістично

У короткостроковій перспективі найбільш доцільним є розширення існуючих маршрутів, зокрема нафтопроводу Схід-Захід та лінії Абу-Дабі — Фуджейра. Це дозволить наростити обсяги транспортування без залучення складних міжнародних проектів.

Також Саудівська Аравія розглядає можливість розвитку додаткових експортних терміналів на Червоному морі, зокрема в рамках мегапроєкту Neom.

"Я впевнений, що це один із варіантів, який розглядають. Над цим зараз працює багато фахівців. Проблема дуже масштабна", — зазначив експерт.

Міністерство енергетики Саудівської Аравії поки не надало офіційних коментарів.

Представник енергетичної галузі повідомив, що Абу-Дабі "завжди мав план Б — другий трубопровід до Фуджейри". Втім, остаточні рішення навряд чи ухвалять, поки не проясниться довгостроковий статус Ормузької протоки. Державна компанія Adnoc утрималася від коментарів.

Наразі Велика Британія веде переговори між 35 країнами щодо створення коаліції для відновлення судноплавства у регіоні.

Наразі країнам потрібен час для оцінки ситуації, проте сучасна енергетична криза вимагає перегляду підходів.

"Обговорення просунулися набагато далі. Не очікую, що ситуація повернеться до довоєнного стану", — зазначає видання