/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc3d7a62ca79f46abb03e9c1b11b91d04.jpg)
Львів спростував “50 тисяч дітей-переселенців”: брехня чи вирвані слова?
На початку березня освітня експертка та співзасновниця громадської організації "Смарт освіта" Іванна Коберник дала інтерв’ю, в якому, за її словами, обговорювала комплекс проблем освіти під час війни. Вона зазначила, що близько 50 тисяч дітей шкільного віку з числа ВПО не відвідують місцеві школи у Львові, а однією з причин назвала булінг, зокрема через мову.
Ці висловлювання, що пізніше були поширені у мережі як відео, викликали бурхливу реакцію. У соцмережах почало ширитись повідомлення про масове цькування дітей-ВПО у Львові, що нібито є причиною їхньої відсутності у навчальних закладах. Це створило враження системної проблеми, що стосується тисяч учнів.
Однак керівник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк рішуче спростував цю інформацію. Він написав у Facebook, що теза про "50 тис. дітей-переселенців, які не ходять до шкіл у Львові через цькування" є "відвертою брехнею" та маніпуляцією, яка не має нічого спільного з реальністю.
Закалюк навів реальні дані: у школах і садках Львова навчаються понад 4600 дітей зі статусом ВПО, тоді як загалом у місті проживає близько 12 тисяч дітей-переселенців віком до 18 років. Він підкреслив, що цифра в 50 тисяч дітей не відповідає дійсності, адже загалом у Львові 87 тисяч учнів.
Іванна Коберник пізніше назвала свої слова "вирваними із контексту". Вона пояснила, що у своєму інтерв’ю говорила про весь комплекс проблем, включно з тим, що вчителі активно утримують дітей на дистанційному навчанні, оскільки перехід в місцеву школу означав би для них втрату роботи, але ЗМІ виділили лише мовний аспект. Також Коберник посилалася на дані департаменту освіти й науки Львівської ОВА.
Львівська міська рада, як пише "УП", пояснила, що частина дітей дійсно не відвідує місцеві школи, але це відбувається не через системне цькування. Причинами можуть бути збереження дистанційного навчання у своїх школах задля підтримки зв’язку з домом, а також потреба в психологічній адаптації. Ці процеси є нормальними в умовах війни.
Проблема адаптації дітей-ВПО є актуальною для всієї України. Зокрема, народна депутатка Наталія Піпа звернула увагу, що дистанційне навчання є поширеним явищем серед дітей-ВПО по всій країні. Наприклад, у Житомирській області налічується близько 16 тисяч таких школярів, і це не завжди пов’язано лише з мовним фактором.
Ситуація у Львові показала, наскільки чутливим є питання булінгу та інтеграції переселенців. Конфлікти, зокрема мовні, загострюються в умовах поділу на "свій-чужий", що може впливати на дітей. Робити з поодиноких випадків масове явище Закалюк назвав або відірваністю від реальності, або спробою її спотворити. Про Більше оперативних новин у Telegram Апострофа можна дізнатися про інші випадки мовних конфліктів, що виникали раніше, зокрема, в Одесі та Києві.
"Теза про "50 тис. дітей-переселенців, які не ходять до шкіл у Львові через цькування" — це не просто маніпуляція. Це відверта брехня", — зазначив Андрій Закалюк.
"З цькуванням стикаються переселенці, тому що (поділ — ред.) на "свій-чужий" у дитячому віці досі поширений. Також загострюється історія "сільський-міський". (…) Боюся помилитися в цифрах, але є близько 50 тис. дітей шкільного віку, але умовно менш як 10 тис. ходять у місцеві школи (…) Одна з причин — мова, бо діти стикаються з нетерпимістю, насмішками, образами", — заявила Іванна Коберник у інтерв’ю.
Цей випадок показав важливість ретельної перевірки інформації та уникнення поспішних висновків. Забезпечення психологічного комфорту та безперешкодної інтеграції дітей-ВПО залишається пріоритетним завданням, що вимагає системного підходу, а не маніпулятивних заяв. Це важливий урок для суспільства у складний час війни.

