Длігач назвав головну навичку майбутнього: чому творчі люди переможуть систему

Епоха довічної роботи у великих технологічних корпораціях, яка гарантувала спокій та безбідну старість, остаточно добігає кінця. Сучасний ринок праці радикально змінюється під тиском роботизованих систем та нейромереж, а ключовою вимогою до фахівців стає не здатність виконувати рутинні завдання, а адаптивний інтелект та креативність.

Про це повідомив доктор економічних наук, голова аналітичного центру Advanter Group Андрій Длігач в ефірі політолога Юрія Романенка.

Пояснюючи, навіщо Україна потрібна 30-річному успішному співробітнику Google в Європі, експерт зазначив, що стабільність таких компаній є ілюзорною. Масові скорочення персоналу в найбільших світових IT-гігантах свідчать про те, що потреба в людському капіталі якісно змінюється.

"Якщо ти 30-тирічна людина і тобі потрібний добробут, то ти йдеш в Google, і Google - це недовго. Це новина сьогоднішня чи вчорашня - 18% звільнених співробітників Oracle. Воно не потрібно, абсолютно провалилися ці старі ідеї про демографію і потреби в людському капіталі кількісному. Потреба в продуктивному, є потреба в творчому, є потреба в інакшому", - пояснив Длігач.

За його словами, алгоритми вже зараз здатні консультувати та виконувати роботу базових спеціалістів, а завтра це робитимуть повноцінні роботизовані системи. Тому ті люди, які прагнуть лише споживати готовий контент та не відсвічувати, опиняться на узбіччі прогресу.

"Скільки мені розповідали про те, що сантехніка ніколи не замінять, а потім ти залазиш в Chat GPT, і Chat GPT тобі підказує, як там щось зробити, і ти стаєш сантехніком дуже швидко. Все менше потрібно тієї дурної праці, в якій ти не твориш", - наголосив експерт.

Саме тому, вважає Длігач, ключовою задачею кожної людини в умовах високого ступеня невизначеності є розвиток адаптивності. Замість того, щоб вгадувати дії інших, потрібно створювати власну нішу. І саме Україна, за його баченням, має стати глобальним осередком творчої реалізації та захисту для винахідників і підприємців, які формують ці нові сенси.