/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F2b51a0f0b8353500315e65f1b0023d53.jpg)
Нестача мінідвигунів: Чому Україна шукає власні рішення для дронів?
З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна активно розвиває свій парк ударних безпілотників, які стали незамінним інструментом для атак вглиб російської території. Ці дрони, оснащені мініреактивними двигунами, значно швидші за гвинтові аналоги і дешевші за крилаті ракети, що робить їх ефективним засобом боротьби, зокрема проти іранських "Шахедів" та аналогічних російських систем, як "Герань-5".
Проте, як розповіли джерела в галузі Reuters, ця ключова технологія стикається з серйозними обмеженнями. Фабіан Гоффманн, старший науковий співробітник Норвезького коледжу оборонного університету, зазначив, що в Європі існує "величезне вузьке місце" у виробництві мініреактивних двигунів. Це, за його словами, критичний сектор для зменшення залежності Європи від Сполучених Штатів.
Марія Попова, операційний директор Української ради оборонної промисловості, підтвердила, що пропозиції залишаються обмеженими як у світі, так і в Україні, що створює велику проблему для ракетної програми. Чеська компанія PBS Group, один з ключових європейських постачальників, збільшила виробництво у п'ять разів з 2023 року і очікує восьмиразового зростання до кінця поточного року через зростаючий попит з боку України.
Станіслав Ліснер, головний глобальний директор PBS, заявив, що їхні можливості "вичерпані до межі", і компанія інвестує значні кошти в розширення виробництва. PBS навіть підписала угоду про розробку нового двигуна через спільне підприємство з українською компанією "Івченко-Прогрес", що може включати спільне виробництво.
Мінітурбореактивні двигуни, зазвичай діаметром до 30 сантиметрів, виготовляються з легких матеріалів, таких як титанові сплави, часто з використанням компонентів, надрукованих на 3D-принтері. Вони здатні генерувати тягу, достатню для перенесення вибухових вантажів на великі відстані. Двигуни PBS забезпечують роботу дронів глибокого удару, таких як "Паляниця", які можуть розвивати швидкість до 900 кілометрів на годину.
Поки Росія закуповує деякі двигуни з Китаю, Україна залежить від невеликої групи європейських постачальників, серед яких PBS, німецька JetCat та нідерландська Destinus. Українські виробники безпілотників активно працюють над власними розробками двигунів, щоб зменшити цю залежність, проте їхнє виробництво залишається обмеженим. Інженери також тестують недорогий імпульсний реактивний двигун "Грім-17", представлений у грудні і призначений для дронів-перехоплювачів.
Дефіцит мініреактивних двигунів загрожує уповільнити швидку програму України з розробки далекобійних безпілотників на критичному етапі конфлікту. Самі двигуни є дорогими у виробництві, і компанії не запускають масштабний випуск без значних державних замовлень, пояснює директор зі спеціальних проектів Nordic Air Defence Домінік Сурано. Нарощування виробництва виявилося складним завданням, оскільки до 2022 року мало хто з європейських виробників виготовляв їх у великих масштабах.
В той самий час, коли Україна шукає шляхи для посилення своєї обороноздатності, політична ситуація в Європі залишається напруженою. Візит віцепрезидента США Джей Ді Венса до Угорщини 7 квітня для підтримки прем'єр-міністра Віктора Орбана, відомого своєю антиукраїнською позицією, привернув увагу міжнародних видань. Як пише The New York Times, цей візит чітко показує, що Росія – не єдина країна, зацікавлена в перемозі Орбана. Європейське видання Politico сумнівається, що візит Венса змінить хід виборчих перегонів, адже у більшості опитувань партія Орбана сильно відстає від опозиції. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.
"Європі існує величезне вузьке місце у виробництві реактивних мінідвигунів", — розповів Фабіан Гоффманн, старший науковий співробітник Норвезького коледжу оборонного університету, як повідомляє Reuters.
Станіслав Ліснер, головний глобальний директор PBS, зазначив: "Наші можливості вичерпані до межі. Ми інвестуємо значні кошти в розширення виробництва".
Ситуація з мініреактивними двигунами підкреслює критичну потребу України у подальшому розвитку власної військово-промислової бази та диверсифікації постачальників, а також важливість міжнародної підтримки для забезпечення технологічної переваги. Вирішення цієї проблеми стане кроком до більшої незалежності у виробництві та дозволить забезпечити продовження ефективного розвитку далекобійних безпілотників.

