Росія та Китай заблокували резолюцію ООН по Ормузу: що сталося за крок до ультиматуму Трампа

О 03:00 8 квітня за київським часом спливав термін ультиматуму президента США Дональда Трампа, висунутого Ірану. Напередодні цієї події, 7 квітня, світ затамував подих, чекаючи на один з найважливіших моментів у історії, як його назвав Трамп. Пролунали погрози про можливе знищення інфраструктури Ірану, включаючи електростанції та мости, якщо Тегеран не погодиться на його умови.

В Тегерані, однак, не виявили жодних ознак наміру прийняти ультиматум. Навпаки, іранська влада заявила, що більше не стримуватиме атаки на інфраструктуру сусідів по Перській затоці та завдасть удару у відповідь по союзниках США. Це могло б зробити міста в пустелі непридатними для життя, позбавивши їх електрики та води, та перетворити їх на "мертві міста" без світла та води.

На цьому тлі, Бахрейн, Йорданія, Катар, Кувейт, ОАЕ та Саудівська Аравія подали до Ради Безпеки ООН проєкт резолюції щодо розблокування Ормузької протоки. Проте, як випливає з трансляції засідання, цей документ був заблокований Росією та Китаєм, які скористалися своїм правом вето як постійні члени Ради Безпеки.

Документ, який передає агентство Bloomberg, заохочував держави "координувати зусилля оборонного характеру" для забезпечення безпеки судноплавства. Початкова версія документа містила згадку про військові дії, а також посилання на Главу VII Статуту ООН, яка дозволяє використання військової сили, але ці формулювання були виключені після негативної реакції низки країн, що дізналися у Reuters. Резолюція була пом'якшена, щоб уникнути блокування, однак навіть у такому вигляді її не було ухвалено.

Ормузька протока є критично важливим транспортним коридором, через який проходить близько 20% світового споживання нафти. Про її стратегічну важливість New York Post. пише, що будь-які обмеження можуть призвести до глобальної енергетичної кризи. На тлі очікувань від дій Трампа, 7 квітня ф'ючерси на світовий еталонний сорт нафти Brent перевищили 111 доларів за барель, а потім торгувалися по приблизно 109,5 доларів.

Рада Безпеки ООН складається з п'яти постійних країн-членів (США, Велика Британія, Франція, Росія, Китай), які мають право вето, та десяти непостійних. Під час голосування 11 країн підтримали проєкт резолюції, але рішення не ухвалила через вето Росії та Китаю. Дві країни, Пакистан та Колумбія, утрималися. Пакистан є одним із посередників у переговорах між Іраном та США. Раніше Іран оголосив, що Ормузька протока залишатиметься закритою до відшкодування збитків, завданих війною, а також Більше оперативних новин у Telegram Апострофа згадує про удари ізраїльських військових по восьми іранських мостах, які використовуються для транспортування зброї та військової техніки.

"Першим кроком іранського режиму було взяти в заручники десятки американців. Зараз він бере в заручники Ормузьку протоку – і разом з нею намагається взяти в заручники світову економіку. Що ж, колеги, можливо, це буде його останнім кроком. Побачимо", — заявив постійний представник США в Радбезі Майк Волтц, виступаючи після голосування.

Попри глобальну напругу та спроби міжнародної спільноти врегулювати ситуацію, майбутнє Ормузької протоки залишається невизначеним. Вето Росії та Китаю заблокувало дипломатичний шлях, тоді як Іран продовжує чинити опір, залишаючи світ у стані очікування щодо подальших кроків у цій критично важливій точці світової геополітики.