Росія та Іран розробили багаторічний план протидії санкціям — Fox News

Росія та Іран уже роками будують фінансові, енергетичні та промислові зв'язки, створюючи нові канали для торгівлі та співпраці, аби вправніше справлятись із західними санкціями. Про це свідчить непублічний документ російського уряду, який вивчив американський телеканал Fox News.

Ця дорожня карта на 2024-2026 роки  розкриває, як Москва поглиблює свої відносини з Іраном далеко за межі звичайної торгівлі, формуючи плани щодо альтернативних фінансових каналів, співпраці в ядерній галузі, виробництва в Ірані російських компонентів для літаків, великих енергетичних проектів та нових транспортних маршрутів, що тягнуться до Перської затоки.

Документ під назвою «План співробітництва між Російською Федерацією та Ісламською Республікою Іран на 2024-2026 роки» має гриф «Для службового користування» та був схвалений російським урядом 2 вересня 2024 року. Водночас журналісти зауважують, що невідомо, які проєкти досі залишаються активними, оскільки деякі плани могла порушити війна Ірану та США.

Аналітик програми «Росія» Фонду захисту демократій Кеті Коркія проаналізувала документ та заявила, що його значення полягає саме в архітектурі, яку Москва намагалася побудувати навколо цих відносин.

«Дорожня карта не є чимось новим: люди, які уважно стежать за відносинами між Росією та Іраном, побачать багато співпраці між двома країнами, яка була публічною протягом багатьох років. Що більш показово, так це архітектура відносин, які Москва намагається побудувати. Окремо жодна з цих ініціатив не є трансформаційною. Однак разом вони зводяться до спроби усунути точки вразливості та створити надмірність в економічних відносинах Росії та Ірану», – сказала вона, вказуючи на різні способи зменшення вразливості, створюваної санкціями та економічним тиском заходу.

Джерело в європейській розвідці, яке ознайомилося з матеріалами, заявило, що це «документи високого рівня, які ілюструють всебічну співпрацю між Росією та Іраном».

«Це також стратегічно важлива, делікатна та дуже політизована тема, яка зосереджена на таких сферах, як ядерні програми, торгівля енергією та фінансові операції, спрямовані на обхід санкцій США», – сказав співрозмовник.

І хоча в самому російському документі не використовується фраза «ухилення від санкцій», у ньому є неодноразові заклики до посилення використання національних валют, незалежних фінансових каналів та заходів для протидії тому, що Москва називає «односторонніми обмежувальними заходами».

План встановив мету збільшення частки двосторонньої торгівлі, що здійснюється в національних валютах, з 68% у 2024 році до 71% до 2026 року, а також прагнув розширити кореспондентські рахунки, деноміновані в національних валютах.

Також планувалось, що Банк Росії та Центральний банк Ірану розроблять використання цифрових валют центральних банків для транскордонних розрахунків.

Згодом частина цієї фінансової інтеграції  стала публічною, коли в лютому 2025 року посол Ірану в Росії заявив, що Тегеран і Москва більше не потребують SWIFT для двосторонніх банківських відносин і використовують власні конфіденційні системи банківських повідомлень.

Фінансові зусилля поєднували з політичними. Так, у дорожній карті є заклик, аби Росія та Іран координувати свої дії через БРІКС та інші міжнародні інституції проти «односторонніх торговельних обмежень», тоді як інше положення пропонує вивчити способи протидії «одностороннім обмежувальним заходам» та їхньому впливу на світові ринки.

Коркія вважає, що це виходить за рамки простого пошуку обхідних шляхів і включає зусилля щодо побудови інтелектуальної та дипломатичної кампанії проти самих санкцій.

Водночас неназваний американський чиновник заявив Fox News, що альтернативні російсько-іранські системи не можуть витіснити західну фінансову інфраструктуру.

«Росія та Іран можуть спробувати побудувати альтернативні фінансові канали, але вони не зможуть відтворити охоплення, ліквідність чи довіру долара США та міжнародної фінансової системи», – сказав він та додав, що «їхні зусилля не послаблять ефективність санкцій США».

Ще одним важливим компонентом документу була ядерна співпраця держав. План передбачав, що «Росатом» продовжить відповідальність за іранську атомну електростанцію в Бушері, включаючи паливну та технічну підтримку енергоблоку №1 та продовження будівельних робіт, пов'язаних з енергоблоками №2 та №3. Ця співпраця не залишилася лише на папері.

«Такі стратегії та протоколи підтверджують, що Росія та Іран є тісно пов’язаними країнами, і Росія майже напевно продовжує та прагне розширити свою поточну співпрацю з Іраном також у 2026 році», – заявило джерело в європейській розвідці.

У дорожній карті також визначено конкретні іранські нафтогазові родовища, в розвиток яких хотіла інвестувати Москва. Відповідальність за просування цих проєктів покладена на міністерство енергетики Росії та невказані «зацікавлені російські компанії».

Відомо, що принаймні один із названих проектів просунувся. Так, з лютого 2026 року російська держкомпанія «ЗН-Восток» розробляє іранське нафтове родовище Шадеган.

Fox News пише, що ще одне з положень документа виходить за рамки звичайної торгівлі — йдеться про допомогу Росії у налагодженні виробництва в Ірані окремих деталей та вузлів для російських літаків.

«Російській владі було доручено визначити, які деталі літаків можна відремонтувати або виготовити в Ірані, виявити іранські компанії, здатні їх виробляти, сертифікувати вибрані об'єкти через «Росавіацію» та укласти угоду про локалізацію», - йдеться у матеріалі.

Кінцевим терміном для укладення угоди про локалізоване виробництво вказано 31 березня 2026 року, а для його запуску 31 грудня 2026 року.

У лютому 2025 року «Росавіація» публічно заявила, що три іранські компанії отримали дозвіл на виконання робіт із технічного обслуговування та перевірки льотної придатності літаків російської авіації.

У документі також викладено план зміцнення транспортної мережі, що сполучає Росію та Іран. Зокрема, згадується проєкт будівництва залізниці з російською шириною колії 1520 міліметрів, яка простягатиметься від кордону Ірану з Азербайджаном до іранських портів у Перській затоці. Пропозиція залишалася на стадії планування та узгодження в дорожній карті.

Коркія зазначила, що станом на кінець літа 2026 року проєкт ще не повністю завершено, а російські та іранські посадовці продовжують працювати над домовленістю щодо його реалізації та будівництва. Вона також вказала на ще одне положення: іранські інвестиції в портову інфраструктуру в Астрахані, Росія.

Дорожня карта передбачає створення там терміналу з використанням іранських інвестицій, а також складів, логістичного парку та потужностей з виробництва зерна та рослинної олії.

Узяті разом, транспортні положення вказують на зусилля щодо побудови фізичних торговельних шляхів, які менше залежать від традиційних торгових коридорів.

Дорожня карта також передбачає обмін контентом, навчання журналістів та спільне медіа-виробництво, включаючи щонайменше два спільні проекти та «професійне навчання» для іранських журналістів.

Також у документі є заклик до російських технологічних компаній укласти щонайменше два контракти в Ірані, що стосуються інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема «інформаційної безпеки», телекомунікацій та індустрії відеоігор. Координувати цей напрям мав чоловік племінниці лідера РФ Владіміра Путіна міністр енергетики Росії Сєргєй Цивілєв.

Джерело в європейській розвідці вважає, що цей зв'язок відображає політичне значення, яке Москва надає Ірану:  «Це свідчить про те, що іранське питання — не лише одне з багатьох бюрократичних питань у порядку денному російського уряду, воно має значну цінність для інтересів режиму Володимира Путіна».