Закат Pax Americana: как США разрушают собственное могущество

Китай не має привабливої ідеології на експорт, не має цивілізаційної пропозиції для світу, яку мала радянська імперії. Піднебесна також не домінує за рахунок культури на відміну від США, найкращі ж таланти з усього світу прагнуть потрапити не до Китаю, а до США.

Путінська Росія стала ідеальним інструментом Америки для збільшення свого впливу в Європі та посилення залежності європейських країн від США. Військова агресія Росії проти України фактично стала справжнім геополітичним подарунком для Америки, оскільки без існування військової загрози для Європи від РФ, європейські країни і надалі би енергетично залежали від Російської Федерації.

Енергетична залежність, відсутність військової загрози, відсутність мотивації збільшувати оборонні витрати, відсутність російської загрози та ненадійність США як союзника для Європи, дозволили би Росії вже в 2026 році геополітично домінувати в Європі. До повномасштабної агресії Росії в 2022 році еліти в Німеччині, Франції та Італії були готові до створення континентальної геополітичної вісі з Росією, але Володимир Путін своїм рішенням вкрав цю перемогу у Російської Федерації. Тому, де – факто, його режим є абсолютно проамериканським.

Виникає абсолютно закономірне запитання, якщо Китай не може ідеологічно домінувати в світі, а Росія лише посилює вплив США, то чому ж тоді відбувається падіння американської Імперії?

По – перше, у американської еліти зник консенсус щодо внутрішньої і зовнішньої політики, перестали також існувати правила гри, яких дотримувалась американська еліта, розпочалась деградація американських інституцій, на яких тримався успіх США.

Більшість американців не довіряють американській правовій системі та інституціям, відбувся розкол і поляризація не тільки суспільства, а і еліти. Деякі впливові американські олігархи навіть заявляли, що примітивні маси не заслуговують на демократію і участь в управлінні державою, що свідчить про демонтаж домовленостей і правил гри серед представників американської еліти.

По – друге, з точки зору китайських політиків, найбільшою перевагою США над Китаєм було існування проамериканських альянсів та вміле використання Америкою своєї м’якої сили, якої не має Піднебесна. Але сучасна Америка почала відмовлятись від своїх переваг, а саме м’якої сили та своїх альянсів, довіру до яких підриває сам Вашингтон.

По – третє, рішення нинішньої американської влади про демонтаж ліберального міжнародного порядку є свідченням слабкості США, оскільки серед представників американської еліти з’явилось розуміння, що існування ліберальної міжнародної системи не тільки перестало приносити вигоди США, а і не дозволить перемогти Китай в конкурентній боротьбі.

Саме тому трампістами було прийнято рішення про створення “золотого острову” захищеного океанами, економічного, енергетичного, технологічного домінування США за рахунок інших країн. Створення нестабільності в Євразії і умов, коли виробництва, технології будуть переноситись до більш стабільної Америки, коли найбільш заможні європейці та азіати почнуть сплачувати за отримання американського громадянства.

Головна проблема цієї стратегії полягає в тому, що коли відсутня єдність вдома, відсутні правила гри і консенсус еліти щодо внутрішньої і зовнішньої політики, перетворення США на “золотий острів” є нереалістичним.

Чимось процеси в сучасних США нагадують період занепаду Римської республіки, а саме руйнування політичних норм і правил гри для еліти, які в Римській республіці називались звичаї предків, посилення економічної нерівності та зменшення середнього класу, популізм та культ особистості. Поява лідерів в Римській республіці і сучасних США які ставили свою особисту популярність і лояльність до них - вище за закони, інституції і правила гри.

Зростання впливу харизматичних лідерів, які позиціонували себе захисниками народу від еліти, діючи в обхід інституцій. Політиків які є “продавцями образів”, здатних “торгувати” ненавистю. Коли політик створює групову ідентичність для своїх прихильників, які сприймають його як свого “татуся” - захисника простих людей, спрямовуючи вміло їх ненависть проти своїх політичних опонентів.

Не можна також оминути увагою точку зору деяких впливових трампістів, які вважать ліберальний ЄС більш небезпечним конкурентом ніж Китай. Піднебесна, з їхньої точки зору, є ресурсним конкурентом, в той час коли ЄС є ідеологічним конкурентом, а значить більш небезпечним викликом. Конкурентом, який на відміну від Китаю, має для американців привабливу ідеологію, цінності та ідеали, конкурентом здатним в майбутньому стати лідером вільного світу, тим самим створивши загрозу для ідентичності Америки.

Саме тому, що ЄС може мати привабливий приклад для багатьох американців, прихильників ліберальної демократії, він, по задуму трампістів, повинен бути демонтований за рахунок створення правого інтернаціоналу в Європі. Фактично, прихильники стратегії “золотого острову” повторюють досвід Радянського Союзу, який створив лівий інтернаціонал для дестабілізації Заходу, використовуючи західних корисних ідіотів, як це планують зараз також робити і американськи прихильники правого інтернаціоналу.

Прихильники цього плану чомусь не враховують того, що ця гра може призвести до появи лівої реакції – “лівої хвилі”, як в США, де посилюється розкол суспільства, а більшість молодих американців в великих містах є прихильниками соціалізму. Так і в Європі, де європейські праві стануть політично “токсичними” для виборців із – за їх співпраці з Вашингтоном.

Майкл Пенс, який, нажаль, не став американським президентом, залишаючись прихильником правил гри, цінностей та ідеалів, що є вже великою рідкістю в Америці, дуже влучно описав її найбільшу проблему: ”Не Китай є головною загрозою для США, а посилення американських ультралівих та ультраправих”.