ЧАЕС під прицілом: чи витримає саркофаг після атаки безпілотника?

Над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, де 1986 року сталася наймасштабніша ядерна катастрофа у світі, височіє Новий безпечний конфайнмент (НБК). Ця споруда, що має вартість 2,5 мільярда доларів, була збудована 2019 року для запобігання подальшим витокам радіації та забезпечення безпечного демонтажу залишків реактора.

Експерти з Greenpeace Україна, зокрема старший ядерний спеціаліст Шон Берні, вказують на зростаючу небезпеку. За їхніми словами, НБК, відомий як саркофаг, перебуває в аварійному стані та потребує невідкладного ремонту або демонтажу. Берні наголосив, що “удар російського дрону підвищив ризик обвалу саркофага ще до його безпечного демонтажу”.

Критичний інцидент стався 14 лютого 2025 року, коли російський безпілотник з фугасною бойовою частиною влучив в об'єкт "Укриття". Ця атака, як стверджує Україна, була спрямована на пошкодження захисних споруд, тоді як Кремль заперечував звинувачення, вважаючи їх спробою зірвати мирні переговори.

За словами інженера Еріка Шміємана, який брав участь у проєктуванні та будівництві НБК, пошкодження внаслідок російської атаки роблять терміновий ремонт конфайнменту наразі неможливим. Це, за його оцінками, призводить до значного зростання ризику обвалу саркофага, всередині якого досі знаходяться руїни четвертого реактора.

Згодом, на самому підприємстві "Чорнобильська АЕС" заявили, що, попри втрату повної герметизації НБК, захисна оболонка продовжує частково виконувати свою основну функцію – екологічну ізоляцію. Представники станції наголосили, що пошкодження несучих конструкцій локалізуючої споруди об'єкта "Укриття" та НБК внаслідок влучання дрона та гасіння пожежі не зафіксовано. Наразі проводяться роботи з відновлення герметичності, а об'єкт перебуває у контрольованому стані.

За умови стабільної роботи всіх систем та відсутності нового зовнішнього впливу, як фізичних пошкоджень, так і природних катаклізмів, ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин за межі НБК оцінюються як мінімальні. З січня 2023 року на майданчику ЧАЕС постійно працює місія МАГАТЕ, яка здійснює незалежний моніторинг ядерної та радіаційної безпеки.

Війна Росії проти України створює постійну загрозу для ядерних об'єктів країни. Окрім прямого впливу на інфраструктуру, існує ризик втрати електропостачання, що є життєво важливим для систем охолодження та безпеки АЕС. Історія вже бачила вибух четвертого реактора 1986 року, який спричинив руйнування та викид величезної кількості радіоактивних речовин, що було еквівалентно 300 Хіросімам.

Окрім Чорнобильської АЕС, міжнародна спільнота висловлює занепокоєння щодо Запорізької АЕС, яка незаконно контролюється "Росатомом". Спроби запровадити жорсткі міжнародні санкції проти "Росатому" продовжують блокуватися, зокрема Угорщиною та Францією, що дозволяє корпорації продовжувати фінансувати війну проти України.

Шон Берні, старший ядерний спеціаліст Greenpeace Україна, заявив: "Через десятиліття радіаційні ризики Чорнобиля залишаються – попри всі зусилля щодо стримування його небезпечної спадщини. Це надзвичайно складні виклики."

На "Чорнобильській АЕС" повідомили: "Пошкодження несучих конструкцій локалізуючої споруди об'єкта 'Укриття', нового безпечного конфайнмента внаслідок влучання ударного дрона 14 лютого 2025 року та наслідків гасіння пожежі не зафіксовано."

Поточна ситуація на Чорнобильській АЕС є яскравим нагадуванням про крихкість безпеки в умовах війни. Постійна загроза зовнішніх атак та потреба у термінових ремонтних роботах підкреслюють важливість міжнародної співпраці та жорстких санкцій для убезпечення світу від потенційних ядерних катастроф.