Успішні атаки України звузили "нафтове горлечко" РФ - Устенко

Цілеспрямовані атаки українських сил на російську портову інфраструктуру виявилися надзвичайно ефективним інструментом економічного тиску на країну-агресора. Систематичні удари по нафтових терміналах та портах послідовно руйнують логістичні можливості Москви, позбавляючи її шансів повноцінно заробляти на продажі сирої нафти навіть в умовах глобального дефіциту енергоносіїв.

Про це повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.

Аналізуючи стан нафтової галузі РФ та її роль на світовому ринку, експерт виділив ключову слабкість російської економіки. Незважаючи на величезні природні запаси вуглеводнів, Росія завжди була жорстко обмежена у можливостях їх безпечного та швидкого транспортування до кінцевих споживачів.

"Росія має можливості видобувати нафту в достатньо великій кількості, мала можливість вивозити цю нафту на світовий ринок, але в них було вузьке горлечко. І це вузьке горлечко - це портова логістика. Через свої порти вони могли торгувати рівно в тих обсягах, у яких торгували: близько 5 мільйонів барелів на день вони могли відправляти на ринок, а більше - ні", - пояснив природу російських експортних обмежень Олег Устенко.

Щоб подолати цю інфраструктурну стелю та збільшити свою присутність на глобальному ринку, Кремль конче потребував масштабних фінансових вливань та модернізації портів. Однак, за словами економіста, таких ресурсів у країни-агресора просто не виявилося навіть до початку повномасштабної війни.

"Для збільшення обсягів потрібні були інвестиції, яких не було. Грошей для того, щоб розширити ці експортні можливості, також не було", - зазначив Устенко.

У цій ситуації Україна обрала максимально правильну та болючу для ворога військову стратегію. Замість того, щоб покладатися виключно на посилення міжнародних санкцій, українські сили почали бити по найслабшому місцю російської нафтової машини - транспортних вузлах.

"Україна постійними атаками на портову логістику Росії, яка давала можливість вивозити нафту на світовий ринок, ще більше звужувала це горлечко", - підкреслив експерт, високо оцінюючи ефективність операцій з використанням українських далекобійних безпілотників.

Олег Устенко зазначає, що цей процес є системним і розрахований на довгостроковий кумулятивний результат. Головна економічна мета таких операцій полягає в тому, щоб звести експортні можливості Російської Федерації до абсолютного мінімуму, суттєво ускладнивши стабільне фінансування воєнної машини.

"Перша сюжетна лінія полягала в тому, що Україна намагається звузити до мінімуму це експортне горлечко. Зрозуміло, що повністю його ще не перекрили, але продовжують активно звужувати", - констатував економіст.

Наслідки цих дій вже сьогодні є очевидними на світових торгових майданчиках. Хоча російська сировина в обхід обмежень все ще потрапляє до іноземних покупців, масштаби цього експорту кардинально змінилися. Росія фізично більше не може виступати потужним гравцем, який здатен диктувати свої умови.

"Впорскування нафти на світовий ринок з боку Росії триває. Але це вже саме впорскування, а не така труба і не такий потужний потік, який міг бути раніше", - резюмував Олег Устенко, підсумовуючи невідворотну втрату агресором своїх позицій на глобальному енергетичному ринку.

Систематичне руйнування логістики обнуляє зусилля Кремля з пошуку нових ринків збуту.

"Тепер проблема для Росії полягає в тому, що Україна розвиває другу сюжетну лінію - вона просто руйнує термінали, де зберігається сира нафта, яка згодом мала б піти на світовий ринок", - наголосив економіст, вказуючи на високу ефективність українських атак.