Устенко: Знищення терміналів заганяє нафтову галузь Росії у глухий кут

Звуження можливостей для морського експорту нафти призвело до критичної інфраструктурної проблеми всередині самої Російської Федерації. Через неможливість оперативно відвантажувати сировину на іноземні танкери та систематичне знищення Україною резервуарних парків, державі-агресору буквально ніде зберігати видобуті вуглеводні.

Ця ситуація заганяє російський енергетичний сектор у глухий кут, виходом з якого є лише повна зупинка виробництва, повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.

Аналізуючи стан ворожої економіки, експерт зазначив, що первинний план Кремля полягав у тимчасовому накопиченні ресурсу. Російська влада сподівалася перечекати логістичну кризу, просто закачуючи нафту у внутрішні сховища до моменту відновлення повноцінної роботи портових центрів. Проте цей розрахунок виявився хибним через обмежену місткість інфраструктури.

"Поки експортне горлечко, на думку Кремля, залишається звуженим, сировину треба десь складати і зберігати. Росіяни намагаються тримати її у своїх резервуарах, яких не так уже й багато. Їх можна наповнювати, але вони вже фактично заповнені до максимуму", - описав початкову стратегію агресора Олег Устенко.

Саме в цей момент, коли логістична система РФ працювала на межі перенапруження, українські сили безпеки та оборони завдали наступного, ще більш болючого удару. Сили оборони почали системно випалювати безпосередньо самі бази зберігання палива.

"Перша сюжетна лінія полягала в тому, що Україна намагається звузити до мінімуму це експортне горлечко. Зрозуміло, що повністю його ще не перекрили, але продовжують активно звужувати. Тепер проблема для Росії полягає в тому, що Україна розвиває другу сюжетну лінію - вона просто руйнує термінали, де зберігається сира нафта, яка згодом мала б піти на світовий ринок", - констатував економіст.

Масштаби руйнувань та нестача вільних площ призвели до того, що нафтогазовий комплекс РФ фізично не здатний абсорбувати обсяги поточного видобутку. Втрата навіть одного великого нафтобазового комплексу створює ефект доміно для цілого регіону, адже нафта продовжує надходити зі свердловин.

"Сьогодні російських терміналів просто не існує в тій кількості, яка необхідна для зберігання всього того величезного обсягу нафти, який потенційно видобувала б Росія", - констатує Устенко.

Він підкреслює, що дисбаланс між тим, що витягується з надр, і тим, що можна безпечно складувати, досяг критичної позначки. Російські компанії не можуть миттєво побудувати нові резервуари, оскільки це вимагає колосальних інвестицій, багато часу та сучасних західних технологій, які зараз міцно заблоковані міжнародними санкціями.

"Якщо ти не можеш вивезти нафту на експорт, а всі наявні каструлі та ємності вже повністю зайняті, далі зберігати сировину стає фізично ніде", - метафорично пояснив безвихідь російських нафтовиків експерт.

Такий інфраструктурний колапс залишає військово-політичному керівництву РФ лише один можливий шлях дій, який матиме катастрофічні та довгострокові наслідки для всієї економіки країни-окупанта. Мова йде про примусову зупинку роботи нафтових родовищ.

"Фактично Росія змушена переходити до третього сценарію, який уже зараз відпрацьовується: їм доведеться просто перекривати вентиль, глушити свердловини та суттєво зменшувати власний нафтовидобуток", - підсумував Олег Устенко.

Зупинка безперервного циклу видобутку - це технологічно надзвичайно складний процес. Багато законсервованих свердловин в умовах суворого клімату та відсутності імпортного обладнання можуть бути втрачені назавжди, що означає невідворотну деградацію головної експортної галузі Російської Федерації.