«Правда завтра»: чому люди обирають брехню, а соцмережі заробляють на чварах

В одному з епізодів програми «Власть vs Влащенко» український філософ Сергій Дацюк разом з Наталією Влащенко спробували розібратися у феномені «радіаційного пилу» в колективній свідомості. Виявилося, що сучасний світ увійшов у фазу, де маніпуляції та брехня стали ефективнішими за правду, і це стосується не лише технологій діпфейків.

Сергій Дацюк вказує на те, що ми самі створюємо власні внутрішні фільтри, які автоматично відсікають будь-які дані, що не вписуються в нашу усталену картину світу. Цитуючи Булгакова, філософ нагадує, що «правду говорити легко і приємно тільки тоді, коли в світі все добре», але в переломні часи вона стає незрозумілою і неприємною. Люди свідомо залишаються вірними своїм ілюзіям, навіть якщо це призводить до самознищення.

Наталія Влащенко підняла питання публічного лжесвідчення, згадавши "заспокійливі прогнози" щодо швидкого завершення війни. Сергій Дацюк порівняв таку тактику з діями наркодилерів: спочатку людям стає легше, вони вдячні за ілюзію спокою, але згодом настає жорстока "ломка" та ненависть до джерела цих ілюзій.

Філософ стверджує, що говорити правду, яку ніхто не хоче чути, є жертвою. Ті, хто обирає цей шлях, часто стають вигнанцями або об'єктами хейту, оскільки більшість людей прагнуть пристосовуватися до реальності поступово, а не радикально змінюватися.

Особливу увагу в ефірі було приділено механізмам поширення інформації, де соцмережі діють за принципом вигоди, а не "спільного блага". Чим більше емоційних "срачів" та вибухів, тим більше переглядів і реклами. Також зазначено, що телемарафони та державна ідеологія, які покликані відключити публічну політику, лише поглиблюють кризу сприйняття реальності.

Наприкінці розмови, відповідаючи на запитання Наталії Влащенко про майбутнє, Сергій Дацюк висловив думку, що для більшості людства надії на відмову від "інформаційного фастфуду" немає. Однак для України як держави вихід можливий через повний перегляд гуманітарного простору. Філософ ввів термін "дзеркальний ресентимент" – ситуацію, коли сторони конфлікту взаємно посилюють ненависть, копіюючи дії одна одної.

Щоб уникнути загибелі українства як явища, Сергій Дацюк пропонує змінити наративи історії: відмовитися від однобоких трактувань у школах, вчити дітей розуміти, чому певні твори стають шедеврами, а інші – лише продуктом місцевої образи. Важливо замінити культ ненависті на культуру рефлексії та інтелектуальної свободи.

«Правду говорити легко і приємно тільки тоді, коли в світі все добре», — нагадує Дацюк слова булгаковського героя, але додає, що в часи переломів правда стає незрозумілою і тому — неприємною.

«Ми робимо крок — вони роблять крок. Ми кажемо про Голодомор — вони кажуть про нацистів. Це замкнене коло», — пояснив Сергій Дацюк феномен "дзеркального ресентименту".

Таким чином, розмова з філософом Сергієм Дацюком стала закликом до кожного задуматися, чи бажає він бачити реальну картину світу, чи прагне залишитися у зручному відображенні ілюзій. Це вибір, який визначатиме майбутнє не лише окремих індивідів, але й цілих націй.